1Хай мене поцілує поцілунком своїх уст, бо твої груди кращі від вина,
2і запашність твого мира понад всі аромати, твоє імя - вилите миро. Задля цього дівчата тебе полюбили,
3притягнули тебе, біжимо за тобою за запахом твого мира. Цар мене вивів до своєї світлиці. Зрадіємо і розвеселимося тобою, полюбимо твої груди понад вино. Праведність тебе полюбила.
4Я чорна і гарна, дочки Єрусалиму, так як поселення Кидару, як кожухи Соломона.
5Не глядіть на мене, бо я чорна, бо сонце мною погордило. Сини моєї матері билися зі мною, вони мене поставили сторожкою в виноградниках. Я не стерегла мій виноград.
6Сповісти мені, (ти) кого полюбила моя душа, де пасеш, де спочиваєш в полудне, щоб я не стала як та, що покривається наміткою стад твоїх друзів.
7Якщо себе не знаєш, гарна між жінками, ти вийди за пятами пастухів і паси твоїх козлів при поселеннях пастухів.
8Моя близька, я тебе вподібнив до мого коня, що в колісницях Фараона.
9Які гарні твої щоки як горлиці, твоя шия як намисто.
10Зробимо для тебе подоби золота з сріблими цяпками.
11Поки цар на свому кріслі, мій нард видав свій запах.
12Мій кревний для мене вязанка стакту, він поселиться між моїми грудьми.
13Мій кревний для мене китиця кипрова в виноградниках Енгадда.
14Ось ти гарна, моя близька, ось ти гарна, твої очі голубині.
15Ось ти гарний, мій кревний, і красень. При нашому ліжку тінь,
16бальки наших домів кедрові, наша стеля з кипарису.