1Я цвіт рівнини, лелія долин.
2Як лелія посеред тернини, так моя близька посеред дочок.
3Як яблуня між деревами лісу, так мій кревний посеред синів. Я забажала його тінь і сіла, і його овоч солодкий в моїм горлі.
4Введіть мене до хати вина, покладіть мені любов.
5Скріпіть мене миром, обложіть мене яблоками, бо я зранена любовю.
6Його лівиця під моєю головою, і його правиця мене обійме.
7Я закляла вас, дочки Єрусалиму, силами і кріпостями поля, щоб ви не підняли і збудили любов, доки не забажає.
8Голос мого кревного. Ось він приходить скачучи по горах, перескакуючи по горбах.
9Мій кревний подібний до серни чи молодого оленя на горах Ветиля. Ось він став за нашим муром, дивлячись крізь вікна, проглядаючи крізь мережу.
10Мій кревний мені відповідає і каже: Встань, ходи, моя близька, моя красуне, моя голубко,
11бо ось зима минула, дощ пройшов, пішов собі,
12квіти зявилися на землі, настав час підрізати дерева, в нашій землі чути голос горлиці,
13фіґа видала свій овоч, виноградники цвитуть, видали запах. Встань, ходи, моя близька, моя красуне, моя голубко,
14і ходи ти, моя голубко, до камяної схоронки близько стіни, покажи мені твій вид і дай мені почути твій голос, бо твій голос солодкий, і твій вид гарний.
15Держіть для нас малих лисів, що нищать виноградники, і наші виноградники цвитуть.
16Мій кревний для мене, і я для нього, він пасе в леліях,
17доки не подихне день і порушаться тіні. Повернися, кревний мій, ти уподібнися до серни, чи молодого оленя на вижолоблених горах.