1Царство Небесне подібне до господаря, що вийшов якось уранці найняти робітників до свого виноградника.
2Погодившись з робітниками по динарію на день, послав їх до свого виноградника.
3Вийшовши о третій годині, побачив інших, що стояли без діла на базарі,
4і сказав їм: Ідіть і ви до виноградника - і дам вам по справедливості.
5Вони пішли. Далі, вийшовши о шостій та о дев'ятій годинах, зробив так само.
6Коли вийшов об одинадцятій годині, знайшов інших, що стояли, і каже їм: Чому ви стоїте тут без діла цілий день?
7Кажуть йому: Бо нас ніхто не найняв. Каже їм: Ідіть і ви до виноградника [мого і дістанете, що вам належить].
8Коли настав вечір, каже господар виноградника до свого управителя: Поклич робітників і дай їм платню, почавши від останніх і аж до перших.
9Ті, що прийшли об одинадцятій годині, одержали по динарію.
10Перші, прийшовши, думали, що одержать більше, але й вони дістали по динарію.
11Відтак одержавши, нарікали на пана,
12кажучи: Оці останні попрацювали одну годину, а ти зрівняв їх з нами, які знесли тягар дня і спеку.
13Він у відповідь сказав одному з них: Друже, не кривджу тебе; чи не за динарія домовився ти зі мною?
14Візьми своє і йди. Хочу й цьому останньому дати так, як тобі:
15хіба не можна мені зробити з моїм те, що я хочу? Чи твоє око лукаве через те, що я добрий?
16Тоді останні будуть першими, а перші останніми, [бо багато є покликаних, а мало обраних].
17Прямуючи до Єрусалима, Ісус узяв дванадцятьох учнів окремо і дорогою сказав їм:
18Ось ідемо до Єрусалима, і Син Людський буде виданий архиєреям та книжникам, і засудять Його на смерть,
19і видадуть Його поганим на наругу, на катування та розп'яття; а третього дня воскресне.
20Тоді приступила до Нього мати синів Зеведеєвих зі своїми синами, кланяючись і просячи щось у Нього.
21Він сказав їй: Чого бажаєш? Вона відповідає: Звели, щоб двоє моїх синів сіли - один праворуч тебе, а другий - ліворуч у твоїм Царстві.
22У відповідь Ісус мовив: Не знаєте, чого просите. Чи можете пити чашу, яку Я маю пити? [Або хреститися хрещенням, яким Я хрещуся?] Кажуть Йому: Можемо.
23Каже їм: Отже, чашу мою питимете [і хрещенням, яким Я хрещуся, хреститиметеся]; але щоб сісти по моїх правиці й лівиці, не моє це давати, а лише кому приготував мій Батько.
24Почувши це, десятеро обурилися двома братами.
25Ісус же, прикликавши їх, сказав: Знаєте, що князі поган володіють ними, а сильні світу панують над ними.
26Не так буде у вас: якщо хто хоче між вами стати великим, той хай буде вам слугою,
27і хто лиш хоче між вами бути першим, хай буде вам рабом;
28так само і Син Людський - прийшов Він не для того, щоб служили Йому, а щоб послужити й дати свою душу як викуп за багатьох.
29Коли вони виходили з Єрихона, за Ним пішов численний натовп.
30І ось два сліпці, що сиділи при дорозі, почувши, що Ісус наближається, закричали: Змилосердься над нами, Господи, Сину Давидів.
31Юрба втихомирювала їх, щоб замовкли, а вони ще більше голосили, кажучи: Змилосердься над нами, Господи, Сину Давидів.
32Ісус зупинився, покликав їх і мовив: Чого хочете, щоб Я зробив вам?
33Кажуть Йому: Господи, аби відкрилися наші очі.
34Ісус, змилосердившись, доторкнувся до їхніх очей, вони враз стали видючими й пішли за Ним.