1Коли Ісус скінчив ці слова, Він вийшов з Галилеї і прибув до юдейських околиць, що за Йорданом.
2За Ним пішли великі юрби, і Він оздоровив їх там.
3Приступили до Нього фарисеї і, випробовуючи Його, сказали: Чи годиться чоловікові відпустити свою жінку з усякої причини?
4А Він у відповідь сказав: Чи не читали ви, що Творець на початку створив їх чоловіком і жінкою?
5І мовив: Тому лишить чоловік батька й матір і пристане до своєї жінки, і обоє будуть одним тілом.
6То вже буде не два, а одне тіло. Отже, що Бог спарував, людина хай не роз'єднує.
7Кажуть Йому: А чому ж Мойсей звелів давати лист розлучення та її відпустити?
8Каже їм: Мойсей через вашу жорстокість дозволив вам відпускати своїх жінок, але спочатку так не було.
9Кажу ж вам, що хто лиш відпустить свою жінку, за винятком причини розпусти, і одружується з іншою, чинить перелюб, [і хто ожениться з відпущеною, чинить перелюб].
10Кажуть Йому Його учні: Коли така справа чоловіка з жінкою, то ліпше не женитися.
11Він же сказав їм: Не всі осягають це слово, а лише ті, кому дано.
12Бо є скопці, що такими народилися з лона матері; є скопці, що їх оскопили люди, і є скопці, що оскопили самі себе задля Царства Небесного. Хто може осягнути, хай це осягне.
13Тоді привели до Нього дітей, щоб руки поклав на них і помолився, а учні заборонили їм.
14Ісус сказав: Залишіть дітей і не бороніть їм приходити до Мене, бо Царство Небесне є для них.
15І поклавши на них руки, пішов звідти.
16І ось один, приступивши, сказав Йому: Учителю, що доброго маю робити, щоб мав я вічне життя?
17Ісус сказав йому: Чому Мене питаєш про добро? Добрий лише один Бог. Як хочеш увійти до життя, додержуй заповідей.
18Питає Його: Яких? Ісус відповів: Не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не свідчи неправдиво,
19шануй батька й матір і люби ближнього свого, як самого себе.
20Каже Йому юнак: Це все зберіг я [змалку]; чого ще мені бракує?
21Ісус відповів йому: Якщо хочеш бути досконалим, піди та продай своє майно, роздай бідним, і матимеш скарб на небі; а тоді йди за Мною.
22Почувши це слово, юнак із сумом відійшов, бо мав великі маєтки.
23А Ісус сказав своїм учням: Щиру правду кажу вам, що тяжко багатому ввійти у Царство Небесне.
24І ще додам: легше верблюдові пройти через вушко голки, ніж багатому ввійти в Царство Боже.
25Почувши це, учні дуже здивувалися і сказали: То хто ж може спастися?
26Поглянувши на них, Ісус сказав: Для людей це неможливе, а для Бога все можливе.
27Тоді Петро відповів йому і сказав: Ось ми лишили все й пішли за тобою, то що нам буде?
28Ісус же сказав: Щиру правду кажу вам, що ви, хто пішов за Мною, в новому бутті, коли сяде Син Людський на престолі своєї слави, сядете й ви на дванадцятьох престолах, щоб судити дванадцять племен Ізраїля.
29І кожен, хто задля мого імени полишить дім, або братів, або сестер, або батька, або матір, [або жінку,] або дітей, або поля, той одержить у сто разів більше і матиме в спадок вічне життя.
30Багато перших - будуть останніми; а останні - першими.