1Як виходив з храму, каже Йому один з Його учнів: Учителю, поглянь, яке каміння, яка будова!
2А Ісус сказав йому: Чи бачиш ці великі споруди? Не залишиться тут каменя на камені, який не був би зруйнований!
3Коли він сидів на Оливній горі навпроти храму, питали Його наодинці Петро, Яків, Іван та Андрій:
4Скажи нам, коли це буде, і який знак, коли все те має здійснитися?
5Ісус почав їм казати: Стережіться, щоб хтось вас не обманув:
6бо багато-хто прийде під моїм ім'ям, кажучи, що то я є. І багатьох обманять.
7Коли почуєте про війни, воєнні чутки, то не лякайтеся, бо треба, щоб так сталося; але то ще не кінець.
8Бо повстане народ проти народу, царство проти царства; будуть землетруси місцями, буде голод [і розруха]. Це початок мук.
9Стережіться ж самі. Видадуть вас на суди, а в синаґоґах будете биті і станете перед правителями та царями через мене їм на свідчення.
10Треба, щоб до того між усіма народами була проповідана Євангелія.
11І коли поведуть вас видати, не журіться наперед, що маєте сказати. Бо те, що буде вам дано в тій годині, - це й говоріть: не ви говоритимете, але Святий Дух.
12І видасть на смерть брат брата, батько дитину, повстануть діти проти батьків і вб'ють їх.
13Ненавидітимуть вас усі за моє ім'я. А той, хто витримає до кінця, буде спасений.
14Коли ж побачите мерзоту запустіння, що загніздилася там, де їй не слід, то хто читає, хай розуміє. Тоді ті, хто в Юдеї, хай утікають в гори.
15А той, що на даху, хай не злізає [в дім], навіть хай не входить взяти щось зі своєї хати.
16І хто на полі, хай не вертається назад, щоб узяти свій одяг.
17Горе ж у тих днях буде вагітним і тим, що годують грудьми.
18Моліться ж, щоб [ваша втеча] не була зимою,
19бо ті дні будуть такі скорботні, що не було таких від початку світу, що його створив Бог, і аж до нині, і не буде!
20І коли б Господь не вкоротив днів, то не спаслася б жодна людина. Але задля вибраних, - тих, кого він вибрав, - вкоротив він дні.
21Якщо тоді хто скаже вам: ось тут Христос, ось там, - не вірте.
22Бо повстануть фальшиві месії та фальшиві пророки і чинитимуть знаки й чуда, щоб ошукати, якщо можливо, і вибраних.
23Ви ж стережіться: наперед кажу вам усе.
24Але в ті дні, по тій скорботі, сонце згасне, місяць не дасть свого світла,
25зірки попадають з неба, зрушаться сили, що на небі.
26І тоді побачать Людського Сина, що йде на хмарах з великою силою і славою.
27І тоді пошле ангелів, збере своїх вибраних від чотирьох вітрів, від краю землі - до краю неба.
28Навчіться притчі від смоковниці. Коли її галуззя стане м'яким, випустить листя, - знайте, що жнива близько.
29Так і ви, коли побачите, що це відбувається, - знайте, що близько, уже при дверях.
30Щиру правду кажу вам, що не минеться рід цей, як усе це станеться.
31Небо й земля минуться, - слова ж мої не минуться.
32А про той день або про годину не знає ніхто: ані ангели на небі, ані Син, а тільки Батько.
33Стережіться, пильнуйте [і моліться]: бо не знаєте, коли час настане.
34Це так, як чоловік, відходячи, лишив свою хату, дав своїм рабам владу, кожному його справу - і наказав воротареві, щоб пильнував.
35Отже, пильнуйте, бо не знаєте, коли господар вернеться, - увечері, опівночі, чи як півень заспіває,
36чи вранці; щоб раптово прийшовши, не знайшов вас сплячими.
37А що вам кажу, кажу всім: пильнуйте!