1Як потемніє золото, зміниться добре срібло. Пролилося добре каміння на початку всіх виходів.
2Шановані сини Сіона, що підняті до золота, як вважаються за глиняний посуд, за діла рук гончара.
3І змії роздягнули груди, накормили своїх малят. Дочки мого народу на смуток як горобець в пустині.
4Язик немовляти прилип до його горла в спразі. Діти попросили хліба, немає того, хто їм розломлює. Ті, що їдять вибагані страви згинули на дорогах, ті, що вигодовані в кармазині, зодягнулися гноєм.
5***
6І звеличилося беззаконня дочки мого народу понад беззаконня Содому, що був швидко знищений, і не трудилися на нього руки.
7Його назареї очистилися понад сніг, просвітилися понад молоко, були розпалені понад каміння, їхня часть (часть) сафіра.
8Їхній вид почорнів понад саджу, не були пізнані в виходах. Їхня скіра пристала до їхніх костей, вони висохли, стали наче дерево.
9Гарніші були ранені мечем ніж ранені голодом. Пішли прошиті плодами піль.
10Руки милосердних жінок спекли їхніх дітей, були їм в їжу в побитті дочки мого народу.
11Господь завершив свій гнів, вилив гнів своєї люті і загорівся огонь в Сіоні, і пожер його основи.
12Царі землі не повірили, всі, що живуть у вселенній, бо ворог і гнобитель ввійде крізь брами Єрусалиму,
13через гріхи його пророків, неправедності його священиків, що проливають праведну кров посеред нього.
14Його сторожі захиталися на виходах, опоганилися кровю в своїй немочі, доторкнулися до їхньої одежі.
15Відступіть від нечистих, покличте їх, відступіть, відступіть, не доторкайтеся, бо загорілися і захиталися. Скажіть в народах: Не додадуть поселятися.
16Їхня часть господне лице, не додасть на них поглянути. Не прийняли лице священиків, не помилували старців.
17Ще як ми були, наші очі пропали надаремно (очікуючи) нашу поміч. Задивляючись ми задивлялися на нарід, що не спасає.
18Ми полювали на наших малих, щоб ми не ходили по наших дорогах. Приблизився наш час, сповнилися наші дні, прийшов наш час.
19Ті, що нас переслідували стали швидшими від орлів неба, ширяли на горах, в пустині на нас чатували.
20Дух нашого лиця господний помазанник був схоплений в їхніх знищеннях, той, про якого ми сказали: В його тіні житимемо в народах.
21Радій і веселися, дочко Ідумеї, що живеш на землі. І на тебе прийде господня чаша, ти опянієш і вилиєш.
22Скінчилося твоє беззаконня, дочко Сіону. Не додасть тебе відселити. Він навідався до твого беззаконня, дочко Едома, відкрив твої безбожності.