1Я людина, що бачить бідноту в палиці його гніву.
2Він мене схопив і відвів до темряви і не до світла,
3лише на мене повернулася його рука цілий день.
4Постарілося моє тіло і моя скіра, Він розбив мої кості.
5Він збудував проти мене і Він окружив мою голову і навів труд,
6посадив мене в темряві як мертвих віку.
7Він збудував проти мене, і не вийду, тяжкими зробив мої мідяні (окови).
8І хоч я закричу і закличу, Він відгородив мою молитву.
9Він збудував мої дороги, загородив мої стежки, Він мене затривожив.
10Він для мене медвідь, що полює, лев, що в скритті.
11Він переслідував мене, що відступив, і спинив мене, поставив мене знищеним.
12Він натягнув свій лук і поставив мене як ціль для стріли.
13Він увів у мої нирки синів свого сагайдака.
14Я став кпинами для всього мого народу, піснею для них цілий день.
15Він наситив мене гіркотою, напоїв мене жовчю.
16І вибив мої зуби камінцями, наситив мене попелом.
17І відставив від миру мою душу, я забув про добро,
18і я сказав: Пропала моя побіда і моя надія від Господа.
19Я загадав через мою бідноту і моє переслідування, гіркота і жовч
20згадається і надокучить мені моя душа.
21Це постановлю в моїм серці, через це терпітиму.
22***
23***
24***
25Господь добрий для тих, що його ждуть, для душі, яка його шукатиме.
26Добре й очікувати й мовчати на господне спасіння.
27Добре людині коли візьме ярмо у своїй молодості,
28сяде на самоті і мовчатиме, бо Він взяв на себе.
29***
30Дасть щоку тому, що його бє, насититься впокоренням.
31Бо Господь не відкине на віки.
32Бо хто впокорив змилосердиться за множеством свого милосердя.
33Бо Він не відповів від свого серця і впокорив людських синів.
34Щоб впокорити під його ногами всіх вязнів землі,
35щоб відхилити суд людини перед лицем Всевишнього,
36щоб засудити людину коли її судить, (чи) Господь не побачив?
37Хто так сказав, і сталося, (чи) Господь не заповів?
38Чи з уст Всевишнього вийде зло і добро?
39Чому бурмоче людина живучи, чоловік за свої гріхи?
40Наша дорога досліджена і висліджена, і повернемося до Господа.
41Піднімім наші серця до Всевишнього на руках до неба.
42Ми згрішили, ми були безбожні і ми огірчили, і Ти не помилував.
43Ти навідався в гніві і Ти нас відігнав. Ти забив, Ти не пощадив.
44Ти покрив себе хмарою через молитву,
45щоб схилити мене і відкинути, Ти нас поставив посеред народів.
46Проти нас відкрили їхні уста всі наші вороги.
47Нас охопив страх і жах, підняття і знищення.
48Моє око виведе потоки вод над розбиттям дочки мого народу.
49Моє око втопилося, і не замовчу, щоб не було спочинку,
50аж доки Господь з неба не нахилиться і не побачить.
51Моє око збирає на мою душу за всіх дочок міста.
52Полюючи полювали на мене даром мої вороги як на горобця,
53забили в ставі моє життя і поставили на мене камінь,
54полилася вода на мою голову. Я сказав: Я відкинений.
55Господи, я закликав твоє імя з глибокого ставу.
56Ти почув мій голос, не сховай твоїх ух на мою молитву.
57Ти приблизився на мою поміч в день, в якому я закликав до Тебе. Ти мені сказав: Не бійся.
58Господи, Ти судив, суди моїй душі, Ти визволив моє життя.
59Господи, Ти побачив мої тривоги, Ти судив мій суд.
60Ти побачив ввесь їхний суд, всі їхні задуми на мене.
61Ти почув їхню погорду, всі їхні задуми проти мене,
62губи тих, що повстали проти мене, і їхні труди проти мене цілий день.
63Поглянь на їхнє сидіння і їхнє вставання. Я їхня пісня.
64Господи, віддаси їм віддачу, за ділами їхніх рук,
65віддаси їм охорону серця, твій труд для них,
66переслідуватимеш в гніві і вигубиш їх під небом, Господи.