1Господи, згадай те, що сталося нам. Поглянь і подивися на нашу погорду.
2Наше насліддя обернулося іншим, наші доми чужинцям.
3Ми стали сиротами, немає батька. Наші матері як вдови.
4З наших днів наші дерева в заміну прийшли.
5Ми переслідувані на нашій шиї. Ми трудилися, ми не спочили.
6Єгипет дав руку, Ассур на насичення хлібів.
7Наші батьки згрішили, їх немає. Ми прийняли наші беззаконня.
8Раби нами заволоділи, немає того хто визволяє з їхніх рук.
9Нашими душами принесемо наш хліб від лиця меча пустині.
10Наша скіра почорніла як піч, від лиця бурі голоду.
11Жінок впокорили в Сіоні, дівчат в містах Юди.
12Володарі повішені були за свої руки, старці не були прославлені.
13Вони підняли вибрані жорна, і молоді в колодах послабли.
14І старців не стало при брамі, вибраних від їхніх пісень.
15Не стало радости нашого серця, наш хор повернувся у плач.
16Впав вінець з нашої голови. Горе ж нам, бо ми згрішили.
17Через це наше серце стало заболеним, через це наші очі потемніли.
18За гору Сіон, бо вона була знищена, лисиці пройшли крізь неї.
19Ти ж, Господи, на віки поселишся, твій престіл в рід і рід.
20Навіщо на віки забудеш про нас, оставиш нас на довжину днів?
21Поверни нас, Господи, до Себе, і повернемося. І обнови наші дні як раніше.
22Бо відкидаючи Ти нас відкинув, дуже розгнівавшись на нас.