1І по днях сталося, що в днях жнив пшениці і Сампсон відвідав свою жінку, несучи козяче козля і сказав: Ввійду до моєї жінки до кімнати. І не дав йому її батько ввійти до неї.
2І сказав її батько: Кажучи, сказав я, що ненавидячи зненавидів ти її, і я дав її твому другові. Чи не ось її молодша сестра гарніша від неї? Хай буде тобі замість неї.
3І сказав йому Сампсон: Раз я є невинний за чужинців, бо чиню я з вами зло.
4І пішов Сампсон і взяв триста лисів і взяв світила і привязав хвіст до хвоста і поставив один світильник посередині між два хвости.
5І запалив огонь в світильниках і післав в посіви чужинців і спалив колосся і непожате від копиць і до стоячого і до виноградника і оливки.
6І сказали чужинці: Хто зробив це? І сказали Сампсон зять Тамнатея, томущо взяв його жінку і дав її його другові. І прийшли чужинці і спалили хату її батька і її і її батька огнем.
7І сказав їм Сампсон: Хоч ви так вчинили, не помилую, але мою пімсту на одному і кожному з вас вчиню.
8І побив їх стегном великою раною. І зійшов і поселився при потоці в печері Ітама.
9І прийшли чужинці і отаборилися проти Юди і розійшлися в Лехі.
10І сказали їм кожний муж Юди: Навіщо прийшли ви проти нас? І сказали чужинці: Звязати Сампсона і зробити з ним так, як він зробив нам.
11І зійшли три тисячі мужів з Юди до отвору в камені Ітама. І сказали до Сампсона: Чи не знаєш, що над нами панують чужинці, і чому це ти нам зробив? І сказав їм Сампсон: Так як зробили нам, так я зробив їм.
12І сказали йому: Прийшли ми звязати тебе і передати тебе в руки чужинцям. І сказав їм Сампсон: Кленіться мені, що не забєте ви мене і передасьте мене їм, щоб часом ви не напали на мене.
13І поклялися йому кажучи: Ні, але шнуром звяжемо тебе і передамо тебе в їхні руки, смертю ж не убємо тебе. І звязали його двома новими шнурами і вивели його з скелі.
14І пішов він аж до Челюсті. І чужинці закричали йому на зустріч і побігли йому на зустріч. І прийшов на нього господний дух, і стали шнури, що на його руках, наче прядиво коли зачує огонь, і розсипалися шнури з його рук.
15І він знайшов ослячу щелепу вкинену в дорозі і простягнув свою руку і взяв її і побив нею тисячу мужів.
16І сказав Сампсон: Ослячою щелепою вигубляючи вигубув я їх, бо ослячою щелепою побив я тисячу мужів.
17І сталося, коли скінчив говорити, і вкинув щелепу з своєї руки. І назвав те місце: Вибиття щоки.
18І дуже мав спрагу. І закричав до Господа і сказав: Ти дав в руки твого раба це велике спасіння, і тепер вмираю зі спраги і впадаю в руки необрізаних.
19І Бог відкрив рану на щоці, і з неї вийшла вода, і він пив, і повернувся його дух до нього, і він віддихнув. Через це названо її імя до цього дня: Джерело прикликаного щелепа.
20І двадцять літ він судив Ізраїля в днях чужинців.