1І звідти пішов Сампсон до Ґази. І побачив там жінку розпусницю і ввійшов до неї.
2І сповіщено Ґазійцям, кажучи: Прийшов сюди Сампсон. І окружили і зробили йому засідку цілу ніч при брамі міста і притаїлися цілу ніч, кажучи: Останьмося аж до ранного світла і забємо його.
3І спав Сампсон до півночі, і встав коло півночі і взяв двері міської брами і два стовпи і підняв їх з засувом і поклав на своє рамено і поніс їх на вершок гори, що є перед лицем Хеврона, і поклав їх там.
4І сталося після цього і полюбив жінку при потоці Сорих, і імя її Даліла.
5І пішли до неї сатрапи чужинців і сказали до неї: Обмани його і довідайся в чому є його велика сила і в чому зможемо проти нього і звяжемо його, щоб його упокорити, і ми тобі дамо кожний тисячу і сто срібла.
6І сказала Даліла до Сампсона: Сповісти мені в чому твоя велика сила і чим будеш звязаний, щоб тебе упокорити.
7І сказав до неї Сампсон: Якщо мене звяжуть сімома мокрими і не пошкодженими шнурами стану слабим і буду наче один з людей.
8І принесли її сатрапи чужинців сім мокрих не пошкоджених шнурів і вона звязала його ними.
9І сиділи у засідці на нього в кімнаті, і вона сказала до нього: Чужинці на тебе, Сампсоне. І він розірвав шнури, так як розривається нитку клоччя коли зачує огонь. І не пізналося його сили.
10І сказала Даліла до Сампсона: Ось ти мене обманув і сказав мені неправду, отже, тепер сповісти мені чим тебе можна звязати.
11І він сказав до неї: Якщо завязуючи звяжуть мене сімома новими шнурами, в яких не було роботи, і ослабну і буду так як один з людей.
12І взяла йому Даліла нові шнури і звязала його ними і сказала до нього: Чужинці на тебе, Сампсоне. І засідка сиділа в кімнаті, і він зірвав їх зі своїх рук наче нитку.
13І сказала Даліла до Сампсона: Аж до тепер обманув ти мене і сказав мені неправду. Сповісти мені чим можна тебе звязати. І він сказав до неї: Якщо сплетеш сім кучерів моєї голови з прядивом і вбєш на колі в стіну, і буду слабий, так як один з людей.
14І заспала Даліла його і взяла сім кучерів його голови з прядивом і забила в колі в стіну і сказала до нього: Чужинці на тебе, Сампсоне. І він збудився зі свого сну і витягнув кілки з прядивом зі стіни і з основою, і не пізналася його сила.
15І сказала до нього Даліла: Як кажеш: Полюбив я тебе, і твоє серце не є зі мною? Це втретє обманув ти мене і не сповістив ти мені в чому твоя велика сила.
16І сталося, коли надокучила йому своїми словами цілу ніч, і дуже надокучила йому, і він послаб аж до смерти.
17І совістив її все, що на його серці і сказав її: Не піднесеться бритва до моєї голови, бо я є божим назореєм від лона моєї матері, і якщо буду обголений відійде від мене моя сила, і ослабну і буду так, як всі люди.
18І побачила Даліла, що він звістив їй все зі свого серця, і післала і покликала всіх сатрапів чужинців, кажучи: Прийдіть ще раз, бо він сповістив мені все своє серце, і прийшли до неї всі сатрапи чужинців і принесли гроші в своїх руках.
19І вона заспала його між своїми колінами. І покликала фризєра і він остриг сім кучерів його голови, і почав упокорятися, і його сила відійшла від нього.
20І сказала йому Даліла: Чужинці на тебе, Сампсоне. І він збудився зі свого сну і сказав: Вийду і вчиню так як і завжди, скину з себе, і він не пізнав, що Господь відступив від нього.
21І схопили його чужинці і вибрали йому очі і повели його до Ґази і звязали його мідяними оковами, і він молов в домі вязниці.
22І волосся його голови почало рости, після того як був острижений.
23І сатрапи чужинців зібралися жертвувати велику жертву їхньому богові Даґонові і розвеселитися і сказали: Передав наш бог в наші руки Сампсона нашого ворога.
24І побачив його нарід і похвалили своїх богів і сказали: Передав бог нам в нашу руку нашого ворога і того, що спустошив нашу землю, який помножив наші рани.
25І сталося коли розвеселилося їхнє серце, і сказали: Покличте Сампсона з дому вязниці, і хай забавляє нас. І покликали Сампсона з вязничного дому і гралися з ним і поставили його між двома стовпами.
26І сказав Сампсон до хлопчини, що провадив його: Дай спочити мені і вчини щоб доторкнувся я до стовпів, на яких дім закріплений на них, і опруся на них. Слуга ж вчинив так.
27А дім був повний мужів і жінок, там і всі сатрапи чужинців, і на даху яких три тисячі мужів і жінок, що дивилися, як гралися з Сампсоном.
28І закричав Сампсон до Господа і сказав: Господи, Господи, згадай мене і укріпи мене лише ще цей раз, і віддам пімсту раз за два мої ока на чужинцях.
29І обняв Сампсон два середні стовпи, на яких будинок укріплений на них, і спочив на них, один в його правиці і один в його лівиці.
30І сказав Сампсон: Хай помре моя душа з чужинцями. І він схилився з силою, і впав будинок на сатрапів і на ввесь нарід, що в ньому. І було мертвих, яких забив Сампсон в своїй смерті, більше ніж тих, що забив в свому житті.
31І прийшли його брати і ввесь дім його батька і взяли його і пішли і поховали його між Сараа і між Естаолом в гробі Маноя його батька. І він судив Ізраїля двадцять літ.