1І зійшов Сампсон до Тамнати і побачив в Тамнаті жінку з жінок чужинок і вгодила перед ним.
2І пішов і сповістив свому батькові і своїй матері і сказав: Я побачив в Тамнаті жінку з дочок чужинок, і тепер візьміть її мені за жінку.
3І сказав йому його батько і його матір: Чи немає з дочок твоїх братів і в усьому народі моєму жінки, що ти ідеш взяти жінку з необрізаних чужинців? І сказав Сампсон до свого батька: Цю мені візьми, бо вгодила моїм очам.
4І його батько і його матір не знали, що це від Господа, бо Він шукає в чужинців відплату. І в тому часі чужинці панували над ізраїльськими синами.
5І зійшов Сампсон і його батько і його матір до Тамнати, і зійшов до виноградника Тамнати, і ось левеня реве йому на зустріч.
6І зійшов на нього господний дух, і він роздер його, так як роздирається козла з кіз, і нічого не було в його руці. І не сповістив свому батькові, ані матері, що він вчинив.
7І зійшли і поговорили з жінкою, і вона вгодила перед Сампсоном.
8І він повернувся по днях, щоб взяти її, і зійшов подивитися на труп лева, і ось рій бджіл в устах лева і був мед.
9І взяв його до своїх уст і пішов ідучи і їдячи. І прийшов до свого батька і до своєї матері і дав їм, і вони їли. І не сповістив їм, що взяв мед з трупа лева.
10І зійшов його батько до жінки, і зробив Сампсон там прийом сім днів, бо так робила молодь.
11І сталося коли боялися вони його, приставили йому тридцять друзів і були з ним.
12І сказав їм Сампсон: Вам поставлю загадку, і якщо сповістите мені загадку в сімох днях прийому, дам вам тридцять плахт і тридцять одежей.
13І якщо не зможете сповістити мені, і дасьте ви мені тридцять плахт і тридцять одежей. І сказали йому: Скажи твою загадку, і послухаємо її.
14І сказав їм: З того, що їв, вийшла їжа і з сильного вийшла солодість. І не могли сповістити загадки до трьох днів.
15І сталося в четвертому дні і сказали жінці Сампсона: Обмани твого чоловіка і хай тобі сповістить загадку, щоб не спалили ми тебе і дім твого батька огнем. Чи покликали ви нас, щоб зробити бідаками?
16І заплака жінка Сампсона до нього і сказала йому: Зненавидів ти мене і не полюбив ти мене, бо загадку, яку завдав ти синам мого народу, і мені ти її не сповістив. І сказав їй Сампсон: Ось моєму батькові і моїй матері не сповістив я її, і тобі сповіщу?
17І плакала перед ним сім днів, в яких був в них прийом. І сталося що сьомого дня і сповістив їй, томущо надокучила йому. І вона сповістила синам свого народу.
18І сказали йому мужі міста в сьомому дні раніше ніж зайшло сонце: Що солодше меду, і що сильніше лева? І сказав їм Сампсон: Якщо б не приборкали ви мою ялівку не відгадали б ви моєї загадки.
19І на нього зійшов господний дух, і він зійшов до Аскалона і вбив там тридцять мужів і взяв їхню одіж і дав тим, що сповістили загадку. І розгнівався Сампсон гнівом і пішов до дому свого батька.
20І жінка Сампсона поселилася в його дружби, який був його другом.