1А коли йшов, побачив чоловіка, який був сліпим від народження.
2Запитали його учні його, кажучи: Учителю, хто згрішив, - він чи батьки його, що сліпим народився?
3Відповів Ісус: Ані він не згрішив, ані його батьки; але - щоб виявилися на ньому Божі діла.
4Доки є день, потрібно, щоб робили діла того, хто мене послав; надходить ніч, коли ніхто не зможе робити.
5Поки я є в світі, я є світлом для світу.
6Сказавши це, плюнув на землю, зробив болото із слини й помазав ним очі сліпому
7і сказав йому: Піди вмийся в Силоамській купелі, що в перекладі означає: посланий. Отже, пішов він, умився і прийшов видющим.
8Сусіди й ті, що бачили його раніше, як він був жебраком, казали: Чи це не той, що сидів і жебрав?
9Одні говорили, що це він, інші говорили, що ні, але подібний до нього. Він [же] казав: Це я.
10Тоді випитували в нього: Як тобі відкрилися очі?
11Він відповів: Чоловік, що його звуть Ісусом, зробив болото й помазав мої очі та сказав мені: Іди в [купіль] Силоам і вмийся. Я пішов, умився і я прозрів.
12І запитали в нього: Де він? Каже: Не знаю.
13Ведуть цього, що був колись сліпим, до фарисеїв.
14Того дня, коли Ісус зробив болото й відкрив йому очі, була саме субота.
15Знову запитували його фарисеї, як він прозрів. Він сказав їм: Болото поклав мені на очі, я вмився і бачу.
16Деякі з фарисеїв говорили: Ця людина не від Бога, бо не шанує суботи. Інші казали: Як може грішна людина робити такі чуда? І була між ними суперечка.
17Знову кажуть сліпому: Що ти скажеш про нього, оскільки відкрив твої очі? Він же сказав: Це пророк.
18Але юдеї не повірили в те, що був сліпим і став видющим, доки не покликали батьків цього вилікуваного
19й не запитали їх, кажучи: Чи це ваш син, про якого ви кажете, що народився сліпим? Як же він тепер бачить?
20Відповіли [їм] його батьки і сказали: Знаємо, що він наш син, що народився сліпим,
21а чому тепер бачить, - не знаємо, або хто відкрив йому очі, - ми не знаємо. Він дорослий, його й запитайте; хай говорить сам за себе.
22Отаке сказали його батьки, бо боялися юдеїв; юдеї вже були змовилися, що коли хто визнає його за Христа, - та й буде відлучений того від синаґоґи.
23Ось чому його батьки сказали: Він дорослий, тож самого його запитайте.
24Отже, вдруге покликали чоловіка, що був сліпим, і сказали йому: Віддай славу Богові. Ми знаємо, що той чоловік грішний.
25У відповідь він сказав: Чи він є грішником, - не знаю; одне знаю, що я був сліпий, а тепер бачу.
26[Ще раз] запитали його: Що він тобі зробив? Як відкрив твої очі?
27Відповів їм: Я вам уже сказав - і ви не вислухали. Що іще хочете почути? Чи й ви хочете стати його учнями?
28І нарікали на нього, кажучи: Це ти його учень, а ми учні Мойсея.
29Ми знаємо, що з Мойсеєм говорив Бог, а цього ми не знаємо, звідки він.
30Чоловік сказав їм у відповідь: Дивно, що ви не знаєте, звідки він, а він відкрив мої очі.
31Адже відомо, що грішників Бог не слухає, але коли хто Бога шанує і чинить його волю, - того він слухає.
32Споконвіку не чувано, щоб хтось відкрив очі тому, хто народився сліпим.
33Якби він не був від Бога, то не міг би зробити нічого.
34А вони йому у відповідь сказали: Ти весь у гріхах народився - і ти ще нас учиш? І вигнали його геть.
35Почувши, що його вигнали геть, Ісус знайшов його і сказав [йому]: Чи віриш ти в Людського Сина?
36Цей у відповідь сказав: А хто він, Господи, щоб я увірував у нього?
37Ісус сказав йому: І ти його бачив, оце він говорить із тобою.
38Він же сказав: Вірую, Господи, і вклонився йому.
39І сказав Ісус: На суд я прийшов у цей світ, - щоб сліпі бачили, а видющі стали сліпими.
40Почули це деякі фарисеї, що були з ним, і сказали йому: Чи й ми сліпі?
41Сказав їм Ісус: Якби ви були сліпими, то не мали б гріха; але ви кажете, що бачите, - тож гріх ваш залишається на вас.