1Після цього Ісус ходив Галилеєю; не хотів ходити по Юдеї, бо юдеї намагалися його вбити.
2А наближалося юдейське свято Кучок.
3І сказали йому його брати: Вийди звідси й піди до Юдеї, щоб і твої учні побачили діла, які робиш.
4Бо ніхто нічого не робить потайки, але сам шукає, як стати відомим. Якщо робиш таке, то вияви себе світові.
5Бо - і його брати не вірили в нього.
6На це каже їм Ісус: Мій час іще не настав, але ваш час завжди готовий.
7Світ не може вас ненавидіти. Мене ж він ненавидить, бо я свідчу про нього, що його діла злі.
8Ідіть на свято; я ж не піду на це свято, бо мій час іще не виповнився.
9Сказавши це, сам лишився в Галилеї.
10Коли ж його брати пішли на свято, то й він пішов, але не явно, а наче потайки.
11Юдеї шукали його під час свята й питали: Де він?
12І була про нього велика суперечка між людьми. Казали одні, що він добрий; інші ж казали, що ні, він обманює народ.
13Відкрито ж ніхто не говорив про нього, бо боялися юдеїв.
14Посередині свята Ісус увійшов до храму й навчав.
15Дивувалися юдеї, кажучи: Як він знає книги, не вчившись?
16Відповів їм Ісус, сказав: Моя наука - не моя, але того, хто мене послав.
17Якщо хто хоче чинити його волю, той пізнає науку, - чи вона від Бога, чи я кажу від себе.
18Хто говорить від себе самого, той шукає собі слави; а хто шукає слави для того, що послав його, той правдивий і немає в ньому неправди.
19Чи не Мойсей дав вам закон? А ніхто з вас не виконує закону. Чому ж ви мене хочете вбити?
20Юрба відповіла [і сказала]: Чи не біса маєш? Хто тебе хоче вбити?
21Відповів Ісус і сказав їм: Одне діло зробив я, - і всі дивуєтеся.
22Мойсей заповідав вам обрізатися - не тому що воно від Мойсея, але що від батьків, - і ви в суботу обрізуєте чоловіка.
23Якщо чоловік приймає обрізання в суботу, щоб не був порушений закон Мойсея, то чого ж ви на мене гніваєтеся, що я уздоровив у суботу всю людину?
24Не судіть з вигляду, але судіть справедливим судом.
25Тут же деякі єрусалимці казали: Чи це не той, якого хочуть убити?
26Ось, говорить відкрито - і нічого йому не кажуть. Чи справді упевнилися старшини, що він Христос?
27Але ж ми знаємо, звідки він є; коли ж прийде Христос, ніхто не знатиме, звідки він.
28Тоді Ісус голосно промовив у храмі, навчаючи й розповідаючи: І мене знаєте, і звідки я знаєте; я не прийшов від себе, але правдивим є той, що послав мене, - ви його не знаєте.
29Я ж його знаю, бо я від нього, він мене послав.
30Намагалися схопити його, але ніхто не простягав до нього рук, бо ще не настала його година.
31Багато людей повірили в нього і казали: Коли прийде Христос, чи робитиме він більші чуда від цих, які цей зробив?
32Почули фарисеї, що юрба гомоніла таке про нього. І послали фарисеї та архиєреї своїх слуг, щоб схопили його.
33Сказав Ісус: Ще короткий час буду з вами та й піду до того, що послав мене.
34Шукатимете мене і не знайдете; і де я буду, ви туди не зможете прийти.
35Міркували між собою юдеї: Куди це він хоче йти, що ми не знайдемо його? Чи до виселенців між греками хоче йти, та й греків навчати?
36Що ото за слово він сказав: Шукатимете мене і не знайдете; і де я буду, ви туди не зможете прийти?
37Останнього великого дня свята Ісус стояв і закликав, кажучи: Якщо хто спраглий, хай приходить до мене і п'є.
38Хто вірить у мене, як сказано в Писанні, ріки живої води з нутра його витечуть.
39Це він сказав про Духа, якого мали одержати ті, хто повірять у нього. Але Духа ще не було, бо Ісус іще не був прославлений.
40[Багато хто] з юрби, почувши ці слова, міркував: Це справді пророк.
41Другі твердили: Це Христос. Ще інші говорили: Чи з Галилеї прийде Христос?
42Хіба в Писанні не сказано, що Христос прийде з насіння Давидового із Вифлеєма - села, звідки був Давид?
43Отже, в народі була незгода щодо нього.
44Деякі ж з них хотіли схопити його, але ніхто не простягав до нього рук.
45Отже, слуги повернулися до архиєреїв і фарисеїв; а ті дорікали їм: Чому ви не привели його?
46Відповіли слуги: Ніколи ще не говорила так жодна людина, [як цей чоловік].
47Відповіли їм фарисеї: Чи й ви, бува, не обмануті?
48Хіба хтось із старшин повірив у нього чи з фарисеїв?
49Але ця юрба, що не знає закону, - проклята вона.
50Каже до них Никодим, який приходив до нього раніше і був одним із них:
51Чи судить наш закон заздалегіть людину, не вислухавши і не дізнавшись, що вона робить?
52Відповіли йому і сказали: А ти часом не з Галилеї? Досліди й побачиш, що пророк не приходить з Галилеї.
53І розійшлися всі по своїх домівках.