1Після цього Ісус пішов на другий бік моря Тиверіядської Галилеї.
2І за ним ішла велика юрба, бо бачили чуда, які робив над недужими.
3Вийшов Ісус на гору й сидів там із своїми учнями.
4Наближалася Пасха - юдейське свято.
5Отже, Ісус, піднявши очі й побачивши, що велика юрба йде до нього, каже до Пилипа: За що купимо хліби, щоб вони поживилися?
6Говорив це, випробовуючи його, бо сам знав, що хотів робити.
7Відповів йому Пилип: Замало буде хліба за двісті динаріїв, щоб кожний щось трохи одержав.
8Каже йому один із його учнів, Андрій, брат Симона-Петра:
9Тут є [один] хлопець, який має п'ять ячмінних хлібів та дві рибини, але що це на таку кількість?
10Промовив Ісус: Розсадіть людей. Було тут багато трави. Тож розсілися люди, числом яких п'ять тисяч.
11Узяв Ісус хліби і, віддавши хвалу, подав [учням; учні ж] - тим, що розсілися; також і рибу, скільки бажали.
12Коли наїлися, велів своїм учням: Зберіть залишки, щоб ніщо не пропало.
13Зібрали й наповнили дванадцять кошиків шматками з п'ятьох ячмінних хлібів, що залишилися від тих, які їли.
14Тоді люди, побачивши чудо, яке [Ісус] зробив, говорили, що він є правдивим пророком, який приходить у світ.
15Ісус же, збагнувши, що хочуть прийти, взяти його й проголосити царем, відійшов знову сам на гору.
16З настанням вечора його учні зійшли до моря,
17увійшли до човна й попливли на другий бік моря, до Капернаума. Уже стемніло, а Ісус ще не приходив до них;
18море розхвилювалося, бо подув великий вітер.
19Коли пропливли десь зо двадцять п'ять чи тридцять стадій, побачили, Ісус йде по морю і наближається до човна, - і злякалися.
20Він же каже їм: Це я, не бійтеся.
21Хотіли взяти його до човна; тим часом човен пристав до берега, куди вони пливли.
22Наступного дня юрба, що стояла з другого боку моря, побачила, що іншого човна там не було, крім [того] одного, [до якого ввійшли його учні],
23і що Ісус не входив до човна з своїми учнями, а лише самі його учні пішли. Тим часом з Тиверіяди припливли інші човни поблизу того місця, де їли хліби, де Господь віддав хвалу.
24Коли люди побачили, що там нема ані Ісуса, ані учнів, вони самі посідали в човни й попливли до Капернаума, шукаючи Ісуса.
25Коли знайшли його по той бік моря, сказали йому: Равві, коли ти прибув сюди?
26Відповів їм Ісус і сказав: Щиру правду, щиру кажу вам: шукаєте мене не тому, що побачили чуда, але тому, що їли хліб і наситилися.
27Працюйте ж не на поживу, що гине, але на поживу, що залишається на вічне життя, які дасть вам Людський Син; бо призначив його Бог Батько.
28Спитали в нього: Що нам робити, аби чинити Божі діла?
29Відповів Ісус, сказав їм: Те є Боже діло, щоб повірили ви в того, кого він послав.
30Сказали йому: Яке знамення зробиш, щоб ми його побачили й повірили тобі? Що вчиниш?
31Наші батьки їли манну в пустині, згідно з написаним: хліб з неба дав їм їсти.
32Відказав їм Ісус: Щиру правду, щиру кажу вам: не Мойсей дав вам хліба з неба, але мій Батько дає вам правдивий хліб з неба;
33Божий хліб - це той, що сходить з неба і дає світові життя.
34Сказали тоді йому: Господи, давай нам завжди цей хліб.
35Сказав [же] їм Ісус: Я є хліб життя; хто приходить до мене, - не зголодніє, і хто вірить у мене, - ніколи не матиме спраги.
36Але я сказав вам, що ви хоч і бачили мене, але не вірите.
37Усе, що дає мені Батько, прийде до мене; і того, що приходить до мене, - не вижену,
38бо я зійшов з неба виконувати не мою волю, а волю того, хто мене послав - [Батька].
39А воля того, що мене послав, - [Батька], - є та, щоб усе, дане мені ним, я не втратив, але воскресив останнього дня.
40Воля мого Батька та, щоб кожний, хто бачить Сина й вірить у нього, мав вічне життя; і я воскрешу його останнього дня.
41Ремствували на нього юдеї, бо сказав: Я є хліб, що зійшов з неба,
42- і казали: Чи це не Ісус, Йосипів син, батька й матір якого ми знаємо? Як же тепер каже [він]: Я зійшов з неба?
43Відповів Ісус і сказав їм: Не ремствуйте між собою.
44Ніхто не може прийти до мене, коли Батько, що мене послав, не притягне його, - і я воскрешу його останнього дня.
45Написано в пророків: І всі будуть навчені Богом. Кожний, хто чув Батька і навчився, приходить до мене.
46Не тому, що Батька хтось бачив; хіба лише той, що є від Бога, - він і бачив Батька.
47Щиру правду, щиру кажу вам, що хто вірить [у мене], той має вічне життя.
48Я є хлібом життя.
49Ваші батьки їли манну в пустині - і померли.
50Це ж є хліб, що сходить з неба, аби хто його споживе, - не вмер.
51Я живий хліб, що зійшов з неба; якщо хто споживе цей хліб, житиме вічно. Хліб, який я дам, - це моє тіло, [яке я віддам] за життя світу.
52Сперечалися між собою юдеї, кажучи: Як може він дати нам спожити своє тіло?
53Сказав їм Ісус: Щиру правду, щиру кажу вам: якщо не споживатимете тіла Людського Сина і не питимете його крови, не матимете в собі життя.
54Хто споживає моє тіло і п'є мою кров, той має вічне життя, - і я його воскрешу останнього дня.
55Бо моє тіло є правдивою поживою, а моя кров є правдивим напоєм.
56Хто споживає моє тіло і п'є мою кров, той перебуває в мені і я в ньому.
57Як ото послав мене живий Батько, - і я живу через Батька, - так і той, хто їстиме мене, житиме через мене.
58Це хліб, що зійшов з неба. Не як батьки [ваші манну] споживали й померли; а хто споживатиме цей хліб, житиме вічно.
59Отак говорив він, навчаючи у Капернаумській синаґозі.
60Чимало його учнів, почувши це, казали: Жорстока ця мова. Хто може його слухати?
61Ісус же, знаючи в собі, що його учні ремствують на нього, сказав їм: Чи це вас спокушує?
62А, як побачите, що Людський Син підноситься туди, де був раніше?
63Дух оживляє, а тіло не приносить жодної користи. Слова, які я вам сказав, є духом і життям.
64Але є деякі з вас, що не вірять. Ісус із самого початку знав, хто ті, що не вірять, і хто той, що його зрадить.
65І додав: Задля цього сказав вам, що ніхто не може прийти до мене, якщо йому не було дано від [мого] Батька.
66Віднині багато хто з його учнів відійшли геть і вже не ходили з ним.
67Тоді Ісус сказав дванадцятьом: Чи й ви не хочете відійти?
68Відповів йому Симон-Петро: Господи, до кого ж ми підемо? Ти ж бо маєш слова вічного життя;
69і ми повірили й пізнали, що ти є святий - [Син живого] Бога.
70Відповів їм Ісус: Чи не дванадцятьох я вибрав? Але один з вас є дияволом.
71Говорив він про Юду Симонового Іскаріота, бо саме він, будучи одним із дванадцятьох, мав його зрадити.