1Почавши ж Йов говорить:
2По правді знаю, що так є. Бо як смертна людина буде праведною перед Господом?
3Бо якщо бажає судити його, Він його не слухатиме, щоб не відказав на одне його слово з тисячі.
4Бо Він є мудрий умом, сильний і великий. Хто твердо ставши перед Ним остався?
5Він старими робить гори і вони не знають, Він перекидає їх гнівом.
6Він трясе піднебесну від основ, її стовпи зрушуються.
7Він говорить сонцеві і не сходить, а звізди запечатує.
8Він сам розтягнув небо і ходить по морі, як по землі.
9Він, що творить Плеяду і Есперу і Арктура і кімнати півдня.
10Він, що чинить велике і недослідиме, славне ж і надзвичайне, якому немає числа.
11Якщо перейде мене, не побачу. І якщо мине мене, я зовсім не пізнав.
12Якщо Він змінить, хто відверне? Чи хто Йому скаже: Що Ти вчинив?
13Бо Він відвернув гнів, зігнулися під ним кити, що під небом.
14Чи ж мене вислухає, чи розсудить мої слова?
15Бо хоч я є праведний не вислухає мене, благатиму його суду.
16Якщо ж закличу, і почує, не вірю, що Він мене вислухав.
17Чи не знищить мене темрявою? Численні ж мені зродив побиття даром.
18Бо не дає мені віддихнути, наповнив же мене гіркотою.
19Бо ж Він силою кріпкий. Хто, отже, спротивиться його судові?
20Бо якщо я буду праведний, мої уста будуть безбожні. Якщо ж буду непорочним, буду поганим.
21Бо якщо я зробив безбожне, не взнав я душею, але забирається моє життя.
22Тому я сказав: Великого і сильного нищить гнів,
23бо погані смертю безбожною (вмирають), але праведні висміваються.
24Бо вони передані в руки безбожних. Лиця судів її покриває. Якщо ж не Сам Він, хто це?
25Життя ж моє легше від бігуна. Відбігли і не побачили.
26І чи є слід дороги корабля, чи орла, що ширяє, що шукає їжу?
27Бо якщо скажу, забуду говорити, схилившись лицем, стогнатиму.
28Трясуся всіма членами тіла, бо знаю що не оставиш мене невинним.
29Якщо ж я є безбожним, чому я не помер?
30Бо хоч би я помився снігом і очистився чистими руками,
31надмірно Ти мене замочив в нечистоті, огидною стала ж мені одіж.
32Бо Ти не є чоловіком, так як я, якому протиставитимуся, щоб ми разом прийшли на суд.
33Коби нам був посередник і оскаржувач і той, що вислухує між обома.
34Хай забере від мене палицю, а його страх хай мене не жахає,
35і не боятимуся, але промовлю. Бо я такого не свідомий.