1Почавши ж Валдад Савхітієць каже:
2Доки говоритимеш це? Дух багатомовний в твоїх устах.
3Чи Господь вчинить неправедно коли судить? Чи Той, що створив все, завдасть клопоту праведності?
4Якщо твої сини згрішили перед Ним, Він післав рукою їхнього беззаконня.
5Ти ж рано вставай молячись до Господа Вседержителя.
6Якщо ти чистий і праведний, Він вислухає твою молитву, відновить же тобі життя праведності.
7Буде отже ж перше твоє малим, а твоє останнє без міри.
8Бо запитай попереднє покоління, досліди ж в роді батьків.
9Бо ми є вчорашні і не знаємо, бо наше життя є тінню на землі.
10Чи не ці тебе повчать і сповістять від серця і виведуть слова?
11Чи буйно росте лоза без води, чи росте очерет без напоєння?
12Ще будучи при корені і не пожатим будучи, чи не всохне всяка трава як не напється?
13Таким тепер буде кінець всіх, що забувають про Господа. Бо надія безбожних губить.
14Бо його дім буде незаселеним, а його шатро поросте павутинням.
15Якщо він підіпре свій дім, він не встоїться. А як візьме його, не останеться.
16Бо він є мокрим під сонцем, і з його гною вийде його галузка.
17Він спить на купі каміння, а житиме посеред дрібного каміння.
18Якщо буде знищений, місце його обмане. Чи не бачив ти цього?
19Бо таке знищення безножного, з землі ж іншого Він виростить.
20Бо Господь не відкине праведного, а всякий дар безбожного не прийме.
21Уста ж праведних Він наповнить сміхом, а їхні губи визнаванням.
22Вороги ж їхні зодягнуться у завстидження, а безбожному не буде життя.