1А ще додавши, Йов, сказав вступом:
2Хто мене поставить за місяцями попередних днів, в яких мене стеріг Бог?
3Так як тоді, коли його світильник світив над моєю головою, коли я ходив за його світлом в темряві.
4Коли я впевнено ходив дорогами, коли Бог відвідував мій дім.
5Коли я був дуже плідним, а довкруги мене (були) діти.
6Коли мої дороги обливалися маслом, а мої гори плили молоком.
7Коли я виходив вранці в місті, а на площах клали мій престіл.
8Молодці, бачачи мене, ховалися, а всі старці вставали.
9Вельможі ж переставали говорити, поклавши палець на уста.
10Ті ж, що слухали, мене блаженним називали, і їхній язик прилип до їхнього горла,
11бо ухо почуло і назвало блаженним мене, а око, бачачи мене, звернуло.
12Бо я спас бідного з руки сильного і я поміг сироті, в якого не було помічника.
13Хай на мене прийде благословення погибаючого, а уста вдови мене поблагословили.
14Я ж вдягнувся в праведність, а вбрався в суд наче в подвійну одіж.
15Оком був я сліпий, ногою ж кульгавий.
16Я був батьком для немічних, я дослідив боротьбу, якої я не побачив.
17Я знищив челюсті безбожних, я вирвав грабунок з посеред їхніх зубів.
18Я ж сказав: Мій вік старіється, наче стебло фінікового дерева, я поживу довгий час.
19Мій корінь відкрився при воді, і роса поселиться в моїх жнивах.
20Слава моя марна зі мною, і мій лук в його руці іде.
21Мене слухали ті, що чули, замовкли ж на мою раду.
22А на моє слово не додали, раді ж були, коли я до них говорив.
23Наче спрагла земля, що очікувала дощ, так ці (чекали на) мої слова.
24Якщо посміюся до них, не повірять, і світло мого лиця не занепадало.
25Я вибрав їхню дорогу і я сидів як володар і я жив, наче цар між лицарями, наче той, що потішає терплячих.