1А тепер найменші висміяли мене, тепер картають мене по часті ті, в яких за ніщо я вважав їхніх батьків, яких я не вважав гідними псів моїх черед.
2І навіщо мені сила їхніх рук? Через них згинула повнота.
3Бездітний в біді і голоді. Вони вчера втекли від біди і від скрути посухи.
4Ті, що окружають соляні місця при звуку, для яких солене було їм їжею, що без честі і зогиджені, зубожілі від всякого добра, які й жували коріння дерев від великого голоду.
5Повстали на мене злодії,
6яких доми були камяні печері.
7З посеред милозвучних (кущів) закричать, вони, що жили під дикою зеленню.
8Сини безумних і нечесних, (їхні) імена і слава згладжені з землі.
9А тепер я їхні гусли, і вони мене мають за притчу.
10Гидували ж мною, відступивши далеко, а для мого лиця не пощадили плювання.
11Бо Він, відкривши свій сагайдак, вчинив мені зло, і позбулися уздечка мого лиця.
12З правого боку нащадків повстали, простягнули свою ногу і пішли проти мене стежками їхньої згуби.
13Знищили мої стежки, бо Він скинув мою одіж.
14Своїми стрілами Він мене прошив, вчинив мені як бажає, я в болях замішаний.
15Мої болі повертаються, моя надія відійшла наче вітер і моє спасіння наче хмара.
16І тепер на мені вилиється моя душа, а мене охоплюють дні болів.
17Вночі мої кості розгорілися, а моє сухожилля послабло.
18Великою силою схопила (недуга) мою одіж, окружила мене наче шия моєї одежі.
19Схопила ж мене наче глину, моя часть в землі і в попелі.
20Я ж закричав до Тебе і Ти не вислухуєш мене, встали і подивилися на мене.
21Напав же Ти на мене без пощади, збичував Ти мене сильною рукою.
22Призначив Ти мені болі і Ти відкинув мене від спасіння.
23Знаю, що мене зітре смерть, бо кожному смертному земля - дім.
24Коби добрим було на себе накласти руки, чи попросивши ж іншого, і він мені це зробив би.
25Я ж заплакав над кожним немічним, застогнав, бачачи чоловіка в скрутах.
26А я, що очікував добра, ось зустріли мене радше злі дні.
27Моє лоно засмерділося і не замовчить, випередили мене дні бідноти.
28Стогнучи я пішов, не замикаючи уст, став же я в зборі, кричачи.
29Я став братом серинів, а другом горобців.
30Моя ж скіра дуже почорніла, а мої кості від спеки (згоріли).
31Мої гуслі перейшли в плач, а мій спів мені на ридання.