1Бо є місце срібла, звідки воно приходить, а місце золота, де воно очищується.
2Бо ж залізо буває з землі, а мідь рубається подібно до каменя.
3Він поклав чин темряві, і Він досліджує всякий кінець. Камінь, темрява і тінь смерті,
4а переривання потока через порох. Ті ж, що забувають праведну дорогу, знемогли від смертних людей.
5Земля, з неї вийде хліб, під нею наче повернувся огонь.
6ЇЇ каміння місце сапфіра, і порох, її золото.
7Стежка, не пізнала її пташина, і не поминуло її око ґрифа.
8Не потоптали її сини хвальків, не прийшов на неї лев.
9Він простягнув свою руку на гостру скелю, а перекинув гори з кореня.
10Він відкрив течії рік, а моє око побачило все шляхотне.
11Він відкрив глибини рік, показав свою силу на світлі.
12А де знайдено мудрість? Яке ж місце вміння?
13Смертна людина не знає її дороги, ані не знайдеться між людьми.
14Безодня сказала: Немає в мене. І море сказало: Немає зі мною.
15Не дасть замкнення за неї, і не зважать срібло її на заміну.
16І не прирівняється вона до золота Офіра, до дорогоцінного ониха і сапфіра.
17З нею не зрівняється золото і скло і золотий посуд (не буде) їй в заміну.
18Високі місця і Ґабіс не згадаються, і ти пошануй мудрість понад те, що внутрі.
19Вона не буде прирівняна до топазія Етіопії, не прирівняється до чистого золота.
20А де знайдеться мудрість? Яке ж є місце вмілості?
21Це скрите перед кожною людиною і сховане від небесних птахів.
22Згуба і смерть сказали: Ми ж почули чутку про неї.
23Бог добре вклав її дорогу, Він же знає її місце.
24Бо Він бачить всю піднебесну, знаючи все те, що в землі, що Він зробив,
25тягар вітрів і міру води.
26Коли зробив так, Він почислив дощ, і дорогу на звучання грому.
27Тоді Він її побачив і визнав її, приготовивши, дослідив.
28А людині сказав: Ось мудрість - це почитання Бога, а вміння - це удалятися від зла.