1Ось це побачило моє око і почуло моє ухо.
2І знаю те, що і ви знаєте, і я не є дурніший за вас.
3Ні, але ж я говоритиму до Господа, скаргу виповім перед Ним, якщо бажає.
4Ви ж неправедні лікарі і всі лікарі хворіб.
5Хай буде щоб ви мовчали, і це вам стане мудрістю.
6Послухайте звинувачення моїх уст, а сприйміть суд моїх губ.
7Чому не говорите перед Господом, а говорите перед Ним лукаве?
8Чи відтягаєтеся? Ви ж самі стали суддями.
9Добре ж, якщо б дослідив вас. Бо чи ви, чинячи все, пристали до Нього,
10далеко не менше оскаржить вас. Якщо ж і потайки лиця шануєте,
11чи не його страхи закрутять вами, а страх від Нього не нападе на вас?
12Ваша хвалькуватість стане ж подібною до попелу, а тіло глиняним (посудом).
13Замовкніть, щоб я говорив, і спочину від гніву,
14взявши моє тіло в зуби, а мою душу покладу в руку.
15Якщо ж на мене сильний покладе руку, оскільки і почав, скажу і висловлю скаргу перед Ним.
16І це мені буде на спасіння, бо перед Нього не ввійде обмана.
17Послухайте, послухайте мої слова. Бо сповіщу вам, які слухаєте.
18Ось я є близько мого суду, я знаю, що викажуся праведним.
19Бо хто є той, що змагатиметься зі мною? Бо тепер замовкну і зникну.
20Дві речі ж хай мені будуть. Тоді не сховаюся від твого лиця.
21Відніми від мене руку, і твій страх хай мене не жахає.
22Тоді Ти закличеш, а я Тебе послухаю. Чи Ти скажеш, а я дам Тобі відповідь.
23Які є мої гріхи і мої беззаконня? Повчи мене, які вони є.
24Чому Ти ховаєшся від мене, вважаєш мене твоїм противником?
25Чи Ти боятимешся, наче листок колиханий вітром, чи спротивишся мені, наче траві, яку несе вітер?
26Бо Ти написав проти мене зло, Ти ж мене окружив гріхом молодості,
27поклав мені ногу в колоди, Ти ж стеріг всі мої діла, дійшов Ти до коріння моїх ніг.
28(Я наче) те, що старіється, подібно до бордюка, чи так як одіж поїджена міллю.