1Підібравши ж Йов, каже:
2Ви ще є людьми. Чи з вами скінчиться мудрість.
3І в мене ж є серце, так як у вас.
4Бо праведний і непорочний муж став посміховиськом.
5Бо в виміряний час приготовлено йому впасти під інших, а його хатам пограбованими бути беззаконними.
6Але хтось, будучи поганим, хай не надіється бути невинним, ті, що прогнівують Господа, наче їм і суду не буде.
7Але запитай четвероногих, чи тобі скажуть, а небесних птахів, чи тобі сповістять.
8Розповіж же землі, чи тобі скаже, і чи визнаватимуться тобі риби моря.
9Хто не пізнав в усіх цих, бо господня рука зробила це?
10Чи не в його руці душа всіх, що живуть, і душа кожного чоловіка?
11Бо розум розсуджує слова, а горло скуштує їжу.
12В довгому часі мудрість, а в довгому житті знання.
13У Нього мудрість і сила, у Нього рада і розум.
14Якщо Він скине, хто збудує? Якщо замкне проти людей, хто відкриє?
15Якщо заборонить воді, висушить землю. Якщо ж попустить знищить її, перекинувши.
16В Нього сила і кріпость, в Нього пізнання і розум.
17Він веде радників полоненими, а суддів землі увів у подив.
18Він садить царів на престоли і підперезав їхні бедра поясом.
19Він відсилає священиків полоненими, а сильних землі перекинув.
20Він міняє губи вірних, а розум старшин взнав.
21Він виливає безчестя на володарів, а покірних оздоровив.
22Він відкриває глибини від темряви, вивів же на світло тінь смерті.
23Він призводить до блукання народи і нищить їх, поборює народи і провадить їх.
24Він міняє серця володарів землі, приводить їх блукати дорогою, якої не знали.
25Хай дошукуються в темряві і не (буде) світла, хай же блукають наче пяний.