1Підібравши ж Софар Мінейський говорить:
2Той, що багато мовить і слухатиме відповідь. Чи й промовистий вважається праведним? Благословенний народжений від жінки, що коротко живе.
3Не будь багатомовним, бо чи немає того, що дає тобі відповідь.
4Не говори бо, що: Я є чистий ділами і без порока перед Ним.
5Але як Господь заговорить до тебе? І Він відкриє свої губи з тобою.
6Тоді Він сповістить тобі силу мудрості, бо подвійним буде проти тебе. І тоді пізнаєш, що належне тобі прийшло від Господа за те, що ти згрішив.
7Чи ти знайдеш слід господний, чи ти прийшов до останніх з того, що зробив Вседержитель?
8Небо високе, і що ти зробиш? Що ж глибшого від тих, що в аді, ти знаєш?
9Чи довше від міри землі, чи від ширини моря?
10Якщо ж Він знищить все, хто скаже Йому: Що Ти зробив?
11Бо Він сам знає діла безаконних, бачачи ж невідповідне, Він не пропустить.
12Чоловік же інакше пливе словами, смертна людина, що роджена від жінки, подібна до осла пустині.
13Бо якщо ти чистим поклав твоє серце, а підносиш до нього руки,
14якщо щось беззаконного є в твоїх руках, далеким зроби його (беззаконня) від себе, а неправедність в твоїм житті хай не поселиться.
15Бо так твоє лице засіяє наче чиста вода, скинь же нечистоту і не злякаєшся.
16І забудеш про труд, наче про хвилю, що перейшла, і не злякаєшся.
17Молитва ж твоя наче рання зірка, з полудня ж зійде тобі життя.
18А будеш упевненим томущо в тобі є надія, а з турбот і задуманості тобі зявиться мир.
19Бо замовкнеш, і не буде того, хто воює проти тебе. А численні, що нападають, тебе благатимуть.
20Спасіння ж їх покине. А надія їхня згуба, очі ж безбожних розтануть.