1І було господнє слово до Єремії через посуху.
2Заплакала Юдея, і спорожніли її брами і стемніли на землі, і піднявся крик Єрусалиму.
3І його вельможі післали своїх молодших до води. Вони прийшли до джерел і не знайшли води і порожним повернули свій посуд.
4І діла землі зникли, бо не було дощу. Завстидалися рільники, покрили свою голову.
5І олені вродили в полі і оставили, бо не було рослинности.
6Дикі осли стали при лісах, втягнули повітря, занепали їхні очі, бо не було трави.
7Якщо наші гріхи стали проти нас, Господи, вчини з нами задля Тебе, бо численні наші гріхи перед Тобою, бо ми згрішили проти Тебе.
8(Ти) очікування Ізраїля, Господи, і спаєш в часі зла. Чому став Ти на землі як приходько і як тубілець, що звертається на спочинок?
9Чи будеш як чоловік, що спить, чи як чоловік, що не може спасти? І Ти є в нас, Господи, і на нас прикликується твоє імя. Не забудь нас.
10Так говорить Господь до цього народу: Вони полюбили мандрувати своїми ногами і не пощадили, і Бог їх не вподобав. Тепер він згадає їхні неправедності.
11І Господь сказав до мене: Не молися за цей нарід на добро.
12Бо коли поститимуть, не вислухаю їхнього благання, і якщо принесуть всепалення і жертви, не вподобаю їх, бо Я їх викінчу мечем і голодом і смертю.
13І я сказав: О Ти, Господи, що є, ось їхні пророки проповідують і говорять: Не побачите меча, ані не буде у вас голоду, бо відійшли, і дам мир на землю і в цьому місці. І Господь сказав до мене: Брехню пророкують пророки в моє імя, Я їх не післав і Я не заповів їм і Я не заговорив до них. Бо вони вам пророкують брехливі видіння і чаклунства і ворожбитства і задуми їхнього серця.
14***
15Через це так говорить Господь про пророків, що обманливо пророкують в моє імя, і Я їх не післав, які кажуть: На цій землі не буде меча і голоду. Вони хворобливою смертю помруть, і пророки скінчаться голодом.
16І нарід, яким вони пророкують, і вони будуть покинені в дорогах Єрусалиму від лиця голоду і меча і не буде того, хто їх хоронить, і їхні жінки і їхні сини і їхні дочки. І вилию на них їхнє зло.
17І скажеш до них це слово: Випустіть слези з ваших очей вночі і в день і хай не перестануть, бо побиттям і дуже поганою раною буде побита дочка мого народу.
18Якщо вийду на рівнину, і ось побиті мечем, і якщо ввійду в місто, і ось труд голоду. Бо пророк і священик пішли до землі, якої ви не знали.
19Чи не відкидаючи відкинув ти Юду, і від Сіону відстала твоя душа? Навіщо Ти нас побив, і немає нам ооздоровленя? Ми очікували мир, і не було добра, час лікування, і ось замішання.
20Господи, ми пізнали наші гріхи, неправедності наших батьків, бо ми згрішили перед Тобою.
21Спинися за твоє імя, не знищ престіл твоєї слави, згадай, не знищ твого з нами завіту.
22Чи в ідолах народів є той, хто дає дощ? І чи небо дасть свою повноту? Чи не Ти є ним? І очікуватимемо Тебе, бо Ти це все зробив.