1І сказав Господь до мене: Якщо стане Мойсей і Самуїл перед моїм лицем, моя душа не є (розположена) до них. Відішли цей нарід, і хай вийдуть.
2І буде коли тобі скажуть: Куди підемо? І скажеш до них: Так говорить Господь: Які на смерть, на смерть, і які на меч, на меч, і які на голод, на голод, і які в полон, в полон.
3І пімщуся на них чотирьома видами, говорить Господь, мечем на вигублення, і псами на розірвання, і птахами неба і звірами землі на їжу і на знищення.
4І видам їх на біду всім царям землі через Манассію сина Езекії, царя Юди, за все, що він зробив в Єрусалимі.
5Хто тебе пощадить, Єрусалиме? І хто побоїться за тебе? Чи хтось нахилиться до твого миру?
6Ти відвернувся від Мене, говорить Господь, підеш назад, і Я простягну мою руку і тебе знищу, і їх не відпущу.
7І Я їх розсію розсіянням в брамах мого народу. Я став бездітний, Я вигубив мій нарід через їхні злоби.
8Їхні вдовиці помножилися понад морський пісок. Я в полудне навів клопіт на матір дитини, нагло накинув на неї страх і клопотання.
9Порожною стала та, що породила сімох, підупала під злом її душа, зайшло її сонце ще в полудне, вона була завстиджена і погорджена. Тих, що осталися з них, дам під меч перед їхніми ворогами.
10Горе мені, мати, навіщо ти мене породила? Чоловіка, що судить, і розсуджує всю землю. Ані я не поміг, ані мені ніхто не поміг. Моя сила зникла між тими, що мене проклинають.
11Хай буде, Володарю, як вони випрямлюються, чи я не стояв перед Тобою в часі їхнього зла і в часі їхньої скорботи на добро для ворога.
12Чи пізнається залізо? І моя сила мідяна накидка.
13І дам на грабунок твої скарби в заміну за всі твої гріхи і в усіх твоїх границях.
14І зроблю тебе рабом довкруги для твоїх ворогів в землі, якої не знаєш. Бо загорівся огонь мого гніву, горітиме проти вас.
15Господи, згадай мене і відвідай мене і оборони мене перед тими, що мене переслідують, не будь довготерпеливим. Пізнай, що я за Тебе взяв погорду
16від тих, що непослушні твоїм словам. Викінчи їх, і мені твоє слово буде на веселість і радість мого серця, бо на мені прикликано твоє імя, Господи Вседержителю.
17Я не сів у зборі тих, що глумилися, але я стерігся від лиця твоєї руки. Я сам сидів, бо я наповнився гіркотою.
18Чому ті, що мене смутять, мене перемагають? Моя рана велика, як я вилікуюся? Стаючи стала мені як вода брехні, що не має віри.
19Через це так говорить Господь: Якщо повернешся, і відновлю тебе, і станеш перед моїм лицем. І якщо виведеш шляхетне від негідного, будеш як мої уста. І вони повернуться до тебе, і ти не повернешся до них.
20І дам тебе для цього народу як мідяний охоронний мур, і воюватимуть проти тебе і не здолають тебе, томущо Я є з тобою, щоб тебе спасати
21і тебе вирвати з руки поганих і з руки нищівних.