1Так говорить Господь: Ходи і придбай собі льняний пояс і поклади на твої бедра, і він у воду не ввійде.
2І я придбав пояс за господним словом і я підперезався по моїх бедрах.
3І було господне слово до мене кажучи:
4Візьми пояс, що на твоїх бедрах і встань і йди до Евфрату і сховай його там в розколині каменя.
5І я його сховав в Евфраті, так як мені заповів Господь.
6І сталося, що по численних днях сказав до мене Господь: Встань, іди до Евфрату, і візьми звідти пояс, який Я тобі заповів там сховати.
7І я пішов до ріки Евфрату і я викопав і взяв пояс з місця, де я його там сховав, і ось він був зігнилий, який ні на що не придатний.
8І було до мене господнє слово, кажучи:
9Так говорить Господь: Так знищу гордість Юди і гордість Єрусалиму,
10це горде місто, тих, що не бажають послухатися моїх слів, і що пішли за чужими богами, щоб їм послужити і їм поклонитися, і будуть так як цей пояс, який ні на що не придатний.
11Бо так як пояс пристає до бедр людини, так Я до себе приставив дім Ізраїля і ввесь дім Юди, щоб був мені славним народом і на похвалу і на славу, і вони мене не послухалися.
12І скажеш до цього народу: Всякий бурдюк наповниться вином. І буде коли скажуть до тебе: Чи знаючи взнаємо, що всякий бурдюк наповниться вином?
13І скажеш до них: Так говорить Господь: Ось Я опянінням наповню тих, що живуть в цій землі і їхніх царів, що сидять на його престолі, синів Давида, і священиків і пророків і Юду і всіх, що живуть в Єрусалимі,
14і розсію їх чоловіка і його брата і їхніх батьків і їхніх синів в ньому. Не милуватиму, говорить Господь, і не пощаджу і не помилую від їхнього знищення.
15Послухайте і сприйміть ухом і не підносіться, бо Господь промовив.
16Дайте славу вашому Господеві Богові заки потемніє і заки зашпортаються ваші ноги на темних горах і очікуватимете світло і там тінь смерті, і будуть покладені в темряву.
17Якщо не послухаєте, скрито плакатиме ваша душа від лиця гордости, і ваші очі виведуть слези, бо господне стадо побите.
18Скажіть цареві і володарям: Впокоріться і сядьте, бо з вашої голови забрано вінець вашої слави.
19Міста, що на півдні, замкнені, і не було хто відкрив би. Юда відселений, довершили повне відселення.
20Підніми твої очі, Єрусалиме, і поглянь та тих, що йдуть з півночі. Де є стадо, яке тобі було дане, вівці твоєї слави?
21Що скажеш, коли навідаються до тебе? І ти їх навчив наук проти себе на володіння. Чи не переслідуватимуть тебе болі, так як жінку, що родить?
22І якщо скажеш в твоїм серці: Чому це мене зустріло? Через множество твоєї неправедності відкрито твої задні (часті), щоб зробити приклад з твоїх стіп.
23Чи етіопець змінить свою скіру і леопард свої плями? І чи ви зможете робити добро навчившись злого?
24І Я їх розсіяв як полову, що несена вітром в пустиню.
25Так твоє насліддя і часть вашого непослуху мені, говорить Господь, так як ти забув про Мене і ти повірив в брехні.
26І Я відкрию тебе ззаду перед твоїм лицем, і побачиться твоє нечестя
27і твоє чужоложство і твоє іржання і відчуження твоєї розпусти. Я побачив твої гидоти на горбах і в полях. Горе тобі, Єрусалиме, бо ти не очистився для Мене, як довго ще?