1Так говорить Господь: Яка книга відпуску вашої матері, якою Я її відпустив? Чи якому довжникові Я вас продав? Ось ви були продані вашими гріхами, за ваші беззаконня Я відіслав вашу матір.
2Як то, що Я прийшов і не було чоловіка? Я закликав і не було нікого, хто слухав? Чи моя рука не має сили визволити? Чи Я не матиму сили вирвати? Ось моєю погрозою Я спустошу море і покладу ріки пустинями, і посохнуть їхні риби від того, що немає води і помруть в спразі.
3І вдягну небо темрявою і поставлю його одежу як мішок.
4Господь дає мені язик напоумлення, щоб пізнати коли треба говорити слово, поклав мені вранці, приклав мені ухо, щоб слухати.
5І господне напоумлення відкриває мої уха, я ж не буду непослушним, ані не говоритиму проти.
6Я дав мій хребет на биття, а мої щоки на удари, а моє лице я не відвернув від встиду опльовання.
7І Господь став моїм помічником, через це я не засоромився, але я поклав моє лице як твердий камінь і я пізнав, що не завстидаюся.
8Бо наближається Той, Хто мене оправдав. Хто той, що мене судить? Хай стане разом проти мене. І хто мене судить? Хай наблизиться до мене.
9Ось Господь мені помагає. Хто мені зло вчинить? Ось всі ви постарієтеся як одіж, і поїсть вас як міль.
10Хто з вас боїться Господа? Хай почує голос його раба. Як хто ходить в темряві немає для них світла, покладіть надію на господне імя і скріпіться в Бозі.
11Ось ви всі палите огонь і підсилюєте полумінь. Ходіть за світлом вашого огня і за полуменем, який ви розпалили. Через мене це вам сталося, заснете в смутку.