1Послухайте мене, острови, і сприймайте народи. Через довгий час настане, говорить Господь. З лона моєї матері Він назвав моє імя
2і зробив мої уста наче острий меч і сховав мене під покровом своєї руки, поклав мене як вибрану стрілу і охороняє мене в своїм сагайдаку.
3І сказав мені: Ти мій раб, Ізраїле, і в тобі Я прославлюся.
4І я сказав: Даремно я трудився й на марно й на ніщо видав я мою силу. Через це мій суд перед Господом, і мій труд перед моїм Богом.
5І тепер так говорить Господь, що мене створив з лона своїм рабом, щоб зібрати Якова й Ізраїля. Зібраний буду і прославлюся перед Господом, і мій Бог буде моєю силою.
6І Він сказав мені: Велике тобі називатися моїм рабом, щоб поставити племена Якова і повернути розсипаних Ізраїля. Ось Я тебе поставив на світло народів, щоб ти був на спасіння аж до останків землі.
7Так говорить Господь, що тебе спас, Бог Ізраїля: Освятіть того, що опоганює свою душу, зогидженого в народах з рабів володарів. Царі його побачать і володарі встануть і поклоняться йому задля Господа. Бо вірним є святий Ізраїля, і Я тебе вибрав.
8Так говорить Господь: В спринятний час Я тебе вислухав і в день спасіння Я до тебе закликав і Я дав тебе на завіт народам, щоб поставити землю й унаслідити насліддя пустині,
9говорячи тим, що в кайданах: Вийдіть, і тим, що в темряві: Відкрийтеся. І пастимуться на всіх їхніх дорогах, і на всіх стежках їхнє пасовисько.
10Вони не зголодніють, ані не будуть спрагнені, ані не побє їх спека, ані сонце, але той, хто їх милує, потішить і поведе їх попри джерела вод.
11І поставлю всяку гору як дорогу і всяку стежку їм на пасовисько.
12Ось ці приходять здалека, ці з півночі і ці з моря (заходу), а інші з землі персів.
13Зрадійте небеса, і хай розвеселиться земля, хай гори видадуть радість бо Бог помилував свій нарід і потішив впокорених свого народу.
14А Сіон сказав: Господь мене покинув, і Господь забув про мене.
15Чи матір забуде свою дитину, щоб не помилувати те, що вийшло з її лона? Якщо ж і жінка це забуде, але Я тебе не забуду, сказав Господь.
16Ось на моїх руках Я намалював твої стіни, і ти постійно переді Мною.
17І швидко будеш збудований тими, ким ти був знищений, і ті, що тебе спустошили, вийдуть з тебе.
18Підніми довкруги твої очі і поглянь на всіх. Ось вони зібралися і прийшли до тебе. Живу Я, говорить Господь, бо всіма ними зодягнешся і обложишся ним як прикрасою молодиці.
19Бо твоє спустошене і розсипане і те, що впало, тепер тісним буде задля тих, що живуть, і від тебе віддаляться ті, що тебе пожирали.
20Бо сакажуть до твоїх ух твої сини, яких ти втратив: Тісне мені місце, зроби мені місце, щоб я замешкав.
21І ти скажеш у твоїм серці: Хто мені цих породив? Я ж бездітна і вдова, а цих хто мені вигодував? Я ж осталася сама, а ці мені звідки були?
22Так говорить Господь: Ось підніму мої руки на народи і підніму мій знак на острови, і приведуть твоїх синів в лоні, а твоїх дочок візьмуть на рамена,
23і царі будуть тебе кормити, а володарки твоїми няньками. До землі лицем тобі поклоняться і полижуть порох твоїх ніг. І пізнаєш, що Я Господь, і не завстидаєшся.
24Чи забере хто добич у великана? І якщо хто візьме неправедно в полон, чи спасеться?
25Так говорить Господь: Якщо хтось візьме велетня в полон, забере здобич. А хто забере у сильного, спасеться. Я ж судитиму твій суд, і Я визволю твоїх синів.
26І ті, що тебе гноблять, їстимуть свої мяса і питимуть свою кров як нове вино і упються, і всяке тіло впізнає, що Я Господь, що визволив тебе, і піднімаю силу Якова.