1Послухайте мене, ви, що переслідуєте праведного і шукаєте Господа, погляньте на твердий камінь, який ви висікли, і на яму ставу, який ви викопали.
2Погляньте на вашого батька Авраама і на Сарру, що боліла вами. Бо був він один, і Я його покликав і Я його поблагословив і Я його полюбив і Я його помножив.
3І тебе тепер потішу, Сіоне, і потішив всі твої пустинні місця і зроблю її пустинні місця як господний рай. Радість і веселість знайдуть в ній, визнавання і голос похвали.
4Послухайте Мене, послухайте мій народе, і царі Мене послухайте. Бо від Мене вийде закон і мій суд на світло народів.
5Швидко наближається моя праведність, і вийде моє спасіння, і народи надіятимуться на моє рамено. Мене терпітимуть острови і надіятимуться на моє рамено.
6Підніміть ваші очі до неба і погляньте на землю вдолі, бо небо скріпилося як дим, а земля постаріється як одіж, а ті, що живуть на землі вмирають так як ці, а моє спасіння буде на віки, а моя праведність не змаліє.
7Послухайте Мене, ви, що знаєте суд, мій народе, в якого мій закон у вашім серці. Не бійтеся погорди людей і не послабніть від їхнього опоганення.
8Бо як одіж буде зїджене часом і як вовна буде зїджене міллю. А моя праведність буде на віки, а моє спасіння на роди родів.
9Встань, встань Єрусалиме, і зодягнися силою твого рамена. Встань як на початку дня, як вічний рід. Чи ти той,
10що висушив море, велику воду безодні? Що поклав глибини моря як дорогу для проходу визволеним
11і спасенним? Бо через Господа повернуться і прийдуть до Сіону з радістю і вічною веселістю. Бо на їхній голові радість і хвала, і радість їх охопить, біль і смуток і стогін втік.
12Я є, Я є Той, Хто тебе потішає. Пізнай кого пошанувавши ти злякався смертної людини і людського сина, які висохли наче трава.
13І ти збув про Бога, що тебе створив, що створив небо і оснував землю, і боявся завжди всі дні лиця гніву, що тебе гнітить. Бо так як врадив тебе взяти, і тепер де гнів того, що тебе гнітить?
14Бо в твому спасінні не стане ані не забариться.
15Бо я Бог твій, що розбурхує море і дає шум його хвилям, Господь Саваот Мені імя.
16Я поставлю мої слова у твої уста і покрию тебе під тінню моєї руки, якою Я поставив небо і оснував землю. І скажеш Сіонові: Ти мій нарід.
17Піднімися, піднімися, встань, Єрусалиме, що випив чашу гніву з господньої руки. Бо чашу падіння, чашу гніву ти випив і ти випорожнив.
18І не було того, хто потішив би тебе з усіх твоїх дітей, яких ти породив, і не було того, хто взяв би твою руку, ані з усіх твоїх синів, яких ти підняв.
19Ці два проти тебе: Хто сумуватиме з тобою? Падіння і знищення, голод і меч. Хто тебе потішить?
20Твої сини в біді, ті, що сидять на краю всякої дороги як напів зварений буряк, вони повні господнього гніву, ослаблені Господом Богом.
21Через це слухай, впокорений і пяний не від вина.
22Так говорить Господь Бог, що судить свій нарід. Ось Я взяв чашу падіння з твоєї руки, чашу гніву, і не додаси ще пити з неї.
23І вкину її в руки тих, що тобі чинять зло і тебе впокоряють, які сказали твоїй душі: Прихилися, щоб ми перейшли. І ти поставив твоє опліччя рівне з землею зі зовні для тих, що проходять.