1І до мене було господнє слово, що казало:
2Людський сину, були дві жінки дочки в однієї матері
3і вони розпустували в Єгипті в їхній молодості. Там впали їхні груди, там вони втратили дівицтво.
4І їхні імена були Оола старша і її сестра Ооліва. І були мої і породили синів і дочок. І їхні імена: Самарія Оола, і Єрусалим Ооліва.
5І Оола розпустилася від Мене і поклалася на своїх любовників, на ассирійців, що наближалися до неї, що зодягнені в синю одіж, володарів і вождів.
6Молодці всі вибрані, кіннотчики, що їздять на конях.
7І вона дала на них свою розпусту. Всі вибрані сини ассирійців, і на всіх на яких поклалася, опоганювалася в усіх своїх пожаданнях.
8І вона не оставила свою розпусту з Єгипту, бо з нею спали в її молодості, і вони знищили її дівицтво і пролили свою розпусту на неї.
9Через це Я її видав в руки її любовників, в руки синів ассирійців, на яких вона поклалася.
10Вони відкрили встид її, взяли її синів і дочок і її забили мечем. І вона стала поговіркою між жінками, і зробили на ній пімсти за дочок.
11І її сестра Ооліва побачила і перевищила її своїм намаганням і її розпуста більша від розпусти її сестри.
12Вона покалался на ассирійських синів, володарів і вождів, що близько неї, зодягнених в гарну одіж, кіннотчики, що їздять на конях. Всі вибрані молодці.
13І я побачив, що вона опоганилася. Одна дорога в обох.
14І вона додала до своєї розпусти і вона позначила чоловіків нарисованих на стіні, образи халдеїв, нарисованих олівцем,
15підперезаних різнобарвними (поясами) по їхніх бедрах, і убір голови пофарбований на їхніх головах, в усіх потрійний вид, подоба халдейських синів землі їхньої батьківщини,
16і вона поклалася на них видом своїх очей і післала до них послів до землі халдеїв.
17І до неї прийшли сини Вавилону на ліжко спочинку і занечистили її в її розпусті, і вона опоганилася в них. І її душа відступила від них.
18І вона відкрила свою розпусту і відкрила свій сором, і моя душа відступила від неї, так як відступила моя душа від її сестри.
19І ти помножила твою розпусту, щоб згадати дні твоєї молодості, в яких ти розпустувала в Єгипті,
20і ти поклалася на халдеїв, в яких їхні тіла як (тіла) ослів і їхні члени як приватні члени коней.
21І ти навідалася до беззаконня твоєї молодости, яке ти чинила в Єгипті в твоїй кімнаті, де груди твоєї молодости.
22Через це, Ооліво, так говорить Господь: Ось Я підношу проти тебе твоїх любовників, від яких відстала твоя душа від них, і наведу їх на тебе довкруги,
23синів Вавилона і всіх халдеїв, Факуда і Суя і Куя і всіх синів ассирійців з ними, вибраних молодих, всіх володарів і вождів, потрійних і славних, що їздять на конях.
24Вони всі прийдуть проти тебе з півночі, колісниці і колеса з юрбою народів, щити і лучники, і вкинуть сторож довкруги проти тебе. І дам суд перед їхнім лицем, і пімстяться на тобі в їхніх судах.
25І дам мої ревнощі на тебе і зроблять з тобою в гніві люті. Твої ніздрі і твої уха обріжуть і твоїх осталих скинуть мечем. Вони візьмуть твоїх синів і твоїх дочок, і твоїх осталих пожере огонь.
26І вони тебе роздягнуть з твоєї одежі і візьмуть посуд твоєї похвали.
27І Я відверну твоє нечестя від тебе і твою розпусту з єгипетскої землі, і не піднімеш до них твоїх очей і більше не згадаєш Єгипет.
28Томущо так говорить Господь, Господь: Ось Я тебе видаю в руки тих, кого ти ненавидиш, від яких від них відступила твоя душа.
29І зроблять з тобою в ненависті і візьмуть всі твої труди і твої праці, і будеш нагою і завстидженою, і відкриється сором твоєї розпусти і твоє нечестя. І твоя розпуста
30вчинила це тобі, коли ти розпустувала за народами і ти опоганилася їхніми пожаданнями.
31Ти пішла дорогою твоєї сестри, і дам її чашу в твої руки.
32Так говорить Господь: Питимеш глибоку і широку чашу твоєї сестри надмірно, щоб завершити
33пянство і, щоб ти наповнилася ослаблення. І чашу знищення, чашу твоєї сестри Самарії,
34і її питимеш. І Я поверну її празники і новомісяці. Томущо Я промовив, говорить Господь.
35Через це так говорить Господь: Томущо ти Мене забула і ти Мене відкинула від твого тіла, і ти візьми твоє безчестя і твою розпусту.
36І Господь сказав до мене: Людський сину, чи ти не судиш Оолу і Ооліву? І ти сповістиш їм їхні беззаконня,
37бо вони чужоложили, і кров в їхніх руках. Пожаданнями їхніми чужоложили і їхніх дітей, які породили мені, провели їх через огонь.
38І аж до цього Мені зробили. Осквернили мої святощі і опоганили мої суботи.
39І коли вони різали своїх дітей своїм ідолам і входили до мого святого, щоб його опоганити. І томущо так вчинили посеред мого дому,
40і томущо (так вчинили) чоловікам, що приходили здалека, до яких післали до них послів, і як тільки вони прийшли вона зразу вмивалася і малювала свої очі і прикрашувалася прикрасою
41і сідала на розстеленому ліжку, і прикрашений стіл перед її лицем. І мій ладан і моя олія (і) веселилися ними.
42І піднімали голос музики. І до чоловіків, що з множества людей приходили з пустині, і дали на їхні руки обручки і вінець похвали на їхні голови.
43І я сказав: Чи не в цих чинять перелюб? І (це) діла розпусниці і вона вчинила розпусту.
44І входили до неї, так як входять до жінки розпусниці, так входили до Ооли і до Ооліви, щоб чинити беззаконня.
45І ці праведні мужі відімстять їм пімстою перелюбниці і пімстою крови, томущо вони перелюбниці, і кров в їхніх руках.
46Так говорить Господь: Наведи на них юрбу і дай в них замішання і розграблення
47і закаменуй їх камінням народів і проший їх їхніми мечами. Їхніх синів і їхніх дочок забють і їхні доми спалять огнем.
48І відверну безбожність з землі, і напоумляться всі жінки і не зроблять за їхніми безбожностями.
49І ваша безбожність буде дана на вас, і візьмете гріхи за ваші пожадання і пізнаєте, що Я Господь.