1І до мене було господне слово, що казало:
2І ти, людський сину, чи судитимеш місто крови? І покажи йому всі його беззаконня
3і скажеш: Так говорить Господь: О місто, що проливаєш кров посеред себе, щоб прийшов його час, і що чиниш пожадання згідно з собою, щоб його опоганити, ти переступило в їхній крові, яку ти пролило, і ти опоганилося в твоїх пожаданнях, які ти зробило і ти наблизило твої дні і ти привело час твоїх років. Через це Я тебе дав на погорду народам і на посміх всім країнам,
4***
5що близько до тебе і тим, що далеко віддалені від тебе, і покплять з тебе. Славна нечистотою і численна в беззаконнях.
6Ось володарі дому Ізраїля кожний зійшовся в тобі до своїх кревних, щоб пролити кров.
7На батька і матір говорять в тобі зло і поводилися неправедно в тобі з приходьком, в тобі знасилували сироту і вдову.
8І зневажили мої святощі і опоганили мої суботи в тобі.
9В тобі мужі розбійники, щоб в тобі вилити кров, і на горах в тобі їли, неправедне робили посеред тебе.
10Сором батька відкрили в тобі і відставлену в нечистотах в тобі впокорили.
11Кожний з жінкою свого ближнього чинили беззаконня, і кожний опоганив свою невістку в безбожності, і кожний свою сестру, дочку свого батька, впокорив в тобі.
12Дари взяли в тобі, щоб пролити кров, лихву і понад міру взяли в тобі. І ти завершив повноту твоєї злоби, що в насильстві, а ти Мене забув, говорить Господь.
13Якщо ж приведу мою руку до моєї руки над тим, що ти виповнив, що ти зробив, і на твою кров, що була посеред тебе,
14чи твоє серце встоїться? Чи твої руки будуть сильні в днях, в яких Я чиню проти тебе? Я Господь сказав і зроблю.
15І розсію тебе в народах і розкину тебе в країнах, і від тебе зникне твоя нечистота,
16і дам насліддя в тобі перед очима народів. І пізнаєте, що Я Господь.
17І до мене було господне слово, що казало:
18Людський сину, ось для Мене ввесь дім Ізраїля став змішаний міддю і залізом і цинком і оловом. Він замішаний посеред срібла.
19Через це скажи: Так говорить Господь: Томущо ви всі сталися на одне змішання, через це ось Я приймаю вас до середини Єрусалиму.
20Так як приймається срібло і мідь і залізо і цина і олово посеред печі, щоб вдихнути на нього огонь, щоб розплавити, так Я прийму в моїм гніві і зберу і розплавлю вас
21і вдихну на вас огнем мого гніву, і розплавитеся посеред нього.
22Так як плавиться срібло посеред печі, так розплавитеся посеред неї. І пізнаєте, що Я Господь вилив мій гнів на вас.
23І до мене було господнє слово, що казало:
24Людський сину, скажи йому: Ти є ненаводнена земля, ані не було на тобі дощу в дні гніву.
25Його старшини посеред нього як льви, що ричать, що граблять грабунок, що їдять душі силою, що приймають честь, і твої вдови помножилися посеред тебе.
26І його священики відцуралися мого закону і опоганили мої святощі. Вони не розрізнили між святим і огидним і не розрізнили між нечистим і чистим і від моїх субот покрили свої очі, і Я був осквернений посеред них.
27Його володарі посеред нього як вовки, що розхапують грабунок, щоб вилити кров, щоб надміром мати надмір.
28І його пророки, що себе намазують, впадуть, які бачать марне, які чаклують брехню, які говорять: Так говорить Господь, і Господь не заговорив.
29Вони неправедно гнітять нарід землі і граблять грабунки, насилюють бідного й убогого і не поводяться праведно з приходьком.
30І Я шукав в них чоловіка, що живе праведно, і що стоїть перед моїм лицем досконало в часі землі, щоб до кінця її не вигубити, і Я не знайшов.
31І Я вилив на нього мій гнів в огні мого гніву, щоб викінчити. Їхні дороги Я дав на їхні голови, говорить Господь, Господь.