1Сказав же Господь до Мойсея: Ще одну кару наведу на Фараона і на Єгипет, і після цього відішле вас звідси. Коли ж відпустить вас, з усім викине вас силою.
2Заговори, отже, потайки в уха народу, і хай кожний попросить у сусіда, і жінка у сусідки, сріблий та золотий посуд і одіж.
3Господь же дав ласку свому народові перед єгиптянами і дали їм. І чоловік Мойсей став дуже великим перед єгиптянами і перед Фараоном і перед всіма його слугами.
4І сказав Мойсей: Так говорить Господь: Опівночі я входжу між єгиптян
5і помре кожний первородний в єгипетскій землі від первородного Фараона, який сидить на престолі, до первородного служниці, що при жорнах, і до первородного всієї скотини.
6І буде великий крик в усій єгипетскій землі, такий якого не було, і такого більше не буде.
7А між всіма синами Ізраїля не заїнчить пес своїм язиком від людини до скотини, щоб ти побачив, наскільки чудно відрізнить Господь між єгиптянами та Ізраїлем.
8І прийдуть всі ці твої раби до мене, і поклоняться мені кажучи: Вийди ти і ввесь твій нарід, якого ти провадиш. І після цього вийду. Вийшов же Мойсей від Фараона з гнівом.
9Сказав же Господь до Мойсея: Фараон не вислухає вас, щоб помножив Я знаки і чуда в єгипетскій землі.
10Мойсей же й Аарон вчинили всі ці знаки і чуда в єгипетскій землі перед Фараоном. Твердим же вчинив Господь серце Фараона, і не забажав відіслати синів Ізраїля з єгипетскої землі.