1Сказав же Господь до Мойсея, кажучи: Ввійди до Фараона. Бо Я зробив твердим серце його і його рабів, щоб постійно приходили ці знаки на них.
2Щоб ви розповіли до ух ваших дітей і дітям ваших дітей як Я наглумився над єгиптянами, і мої знаки, які Я зробив в них, і пізнаєте, що Я Господь.
3Ввійшов же Мойсей і Аарон перед Фараона і сказали йому: Так каже Господь Бог єврейський: Доки не бажаєш пошанувати мене? Відішли мій нарід, щоб послужили мені.
4Якщо ж не бажаєш відіслати мого народу, ось Я в цю годину завтра наводжу велику саранчу на всі твої границі.
5І вона покриє лице землі, і не зможеш побачити землю, і поїджене буде весь останок, що лишився, що оставив вам град, і поїдженим буде кожне дерево, що росте вам на землі.
6І наповняться твої хати і хати твоїх слуг і всі хати в усій єгипетскій землі, таке якого ніколи не побачили твої батьки, ані їхні прадіди, від того дня від коли були на землі, до цього дня. І відвернувшись, Мойсей вийшов від Фараона.
7Кажуть же слуги Фараона до нього: Доки нам буде цей колькою? Відішли людей, щоб послужили свому Господеві Богові. Чи хочеш знати, що Єгипет знищений?
8І повернули Мойсея і Аарона до Фараона, і він сказав їм: Підіть, послужіть Господеві Богові вашому. Хто ж і хто є ті, що підуть?
9І каже Мойсей: Підемо з дітьми і старцями, з синами і дочками і вівцями і нашим скотом. Бо це празник Господеві Богові нашому.
10І він сказав до них: Хай буде так, Господь з вами. Як я вас відсилаю хіба і з маєтком вашим? Бачите, що зло знаходиться у вас.
11Не так. Хай же підуть мужі, і послужите Богові. Бо цього ви самі шукаєте. Викинули же їх з перед лиця Фараона.
12Сказав же Господь до Мойсея: Простягни руку над єгипетскою землею, і хай прийде саранча на землю, і хай виїсть всю рослинність землі і ввесь плід дерев, який оставив град.
13І підняв Мойсей палицю до неба. І Господь навів східний вітер на всю землю того дня і всю ніч. І сталося що вранці східний вітер підняв саранчу
14і навів її на всю єгипетску землю, і дуже численною спочила в усіх границях єгипту. Перед цим не було такої саранчі і після цього не буде такої.
15І вона покрила лице землі, і земля була знищена. І вона поїла всю рослинність землі і ввесь плід дерев, що остався після граду. Не осталося ніякої зелені на деревах і на всякій рослині рівнини в усій єгипетській землі.
16Поспішив же Фараон покликати Мойсея і Аарона, кажучи: Згрішив я перед вашим Господом Богом і проти вас.
17Простіть, отже, мій гріх ще тепер, і помоліться до вашого Господа Бога, і хай забере цю смерть від мене.
18Вийшов же Мойсей від Фараона і помолився до Бога.
19І навів Господь сильний вітер з моря (заходу), і підняв саранчу і вкинув її в червоне море, і не осталося ні одної саранчі в усій єгипетській землі.
20І твердим вчинив Господь серце Фараона, і він не відіслав синів Ізраїля.
21Сказав же Господь до Мойсея: Простягни руку до неба і хай буде темрява на єгипетскій землі, відчутна темрява.
22Простягнув же Мойсей руку до неба і три дні була темрява, чорні хмари, буря по всій єгипетскій землі.
23І три дні ніхто не побачив свого брата, і ніхто не встав з свого ліжка. А всім синам Ізраїля було світло усюди де були.
24І покликав Фараон Мойсея і Аарона, кажучи: Ідіть, послужіть Господеві Богові вашому. Лиш овець і скот залишіть. І ваше майно хай іде з вами.
25І сказав Мойсей: Але і ти нам даси жертви і всепалення, які принесемо Господеві Богові нашому,
26і наш скот піде з нами, і не оставимо копита. З них бо візьмемо, щоб послужити Господеві Богові нашому. Ми ж не знаємо, як послужимо Господеві Богові нашому, доки ми не прийдемо туди.
27Твердим же вчинив Господь серце Фараона, і не забажав їх відіслати.
28І каже Фараон: Відійди від мене, вважай на себе, щоб ще не входити, щоб побачити моє лице. Бо в той же день, в якому зявишся мені, помреш.
29Каже ж Мойсей: Ти сказав. Білше не зявлюся тобі перед лицем.