1Архиєрей запитав: Чи це так?
2Він промовив: Мужі-браття і батьки, послухайте-но. Бог слави з'явився нашому батькові Авраамові, як він був у Месопотамії, перед тим, як він оселився в Харані.
3Сказав до нього: Вийди з твоєї землі і від твого роду та піди у край, який тобі покажу.
4Тоді Він вийшов з Халдейської землі, оселився в Харані. А звідти, по смерті його батька, переселив його на цю землю, де ви тепер живете.
5І не дав йому спадщини в ній ані на стопу ноги, а обіцяв дати її для володіння - йому і його нащадкам після нього, - хоч не було в нього дитини.
6І сказав йому Бог, що нащадки його будуть переселенцями в чужій землі, і поневолять їх і гнобитимуть чотириста літ.
7Але я, - сказав Бог, - судитиму народ, якому служитимуть - і після цього вийдуть, і послужать мені на цім місці.
8І дав йому завіт обрізання. І породив Ісаака, і обрізав його восьмого дня; Ісаак - Якова, Яків - дванадцятьох патріархів.
9А патріархи позаздрили Йосипові, продали його до Єгипту. Та Бог був з ним
10і визволив його від усіх утисків, дав йому мудрість і ласку перед фараоном, царем єгипетським і поставив його правителем над Єгиптом і над усім своїм домом.
11Настав голод у всій [землі] Єгипетській та Ханаанській, прийшло велике горе; наші батьки не знаходили поживи.
12Почувши, що в Єгипті є пшениця, Яків послав спочатку наших батьків.
13Коли ж вони прибули вдруге, Йосип признався своїм братам; тож відомим став фараонові рід Йосипів.
14Йосип послав покликати свого батька Якова з усім родом - душ сімдесят п'ять.
15Яків переселився до Єгипту, де помер сам і всі батьки наші;
16і перенесені були до Сихему та покладені до гробниці, яку купив був за срібло Авраам у синів Емора Сихемового.
17Як наближався час виконання обіцянки, яку клятвено дав Бог Авраамові, народ розростався і розмножувався в Єгипті,
18доки не постав у Єгипті інший цар, який не знав Йосипа.
19Хитруючи проти нашого роду, він гнобив наших батьків, щоб викинути їхніх немовлят, аби не дати їм вижити.
20В цей час народився Мойсей - був він угодний Богові, його годували три місяці в батьковій оселі.
21Як викинули його, то взяла його донька фараонова, вигодувала собі за сина.
22І навчений був Мойсей усієї єгипетської мудрости; був сильний у своїх ділах та словах.
23Коли сповнилося йому сорок років, прийшло йому на серце відвідати своїх братів - синів Ізраїля.
24Побачивши, як кривдили одного з них, допоміг і помстився за покривдженого, убивши єгиптянина.
25Думав, що зрозуміють його брати, що це Бог його рукою дає їм спасіння. Але вони не зрозуміли.
26Наступного дня з'явився перед ними, коли вони билися, і намагався помирити, сказавши: Мужі, ви ж бо є братами, навіщо кривдите один одного?
27А той, що кривдив ближнього, відпихнув його, сказавши: Хто тебе поставив головою і суддею над нами?
28Чи ти хочеш мене вбити так само, як убив учора єгиптянина?
29Через це слово втік Мойсей і став чужинцем в Мадіямській землі, де породив двох синів.
30Коли минуло сорок років, з'явився йому в пустині Синайської гори ангел [Господній] у вогняному полум'ї в кущі.
31Побачивши це, Мойсей дивувався з видіння. Як приступив, щоб подивитися, був голос від Господа:
32Я Бог твоїх батьків, Бог Авраама і Ісаака і [Бог] Якова. Затремтівши, Мойсей не наважився поглянути.
33Сказав йому Господь: Розв'яжи сандалі з твоїх ніг, бо місце, на якому стоїш, - це свята земля.
34Подивився і бачу гноблення мого народу, що в Єгипті, і чую їхній стогін, тож зійшов визволити їх. Нині йди, посилаю тебе до Єгипту.
35Цього Мойсея, якого відкинули, сказавши: Хто тебе поставив головою і суддею? - його Бог, з'явившись у кущі, рукою ангела послав як голову й визволителя.
36Він вивів їх, зробивши чуда і знамення в Єгипетській землі і в Червоному морі і впродовж сорока років у пустині.
37Це той Мойсей, що сказав синам ізраїльським: Пророка поставить вам Бог з ваших братів, як мене, - [його слухайте!]
38Це той, що в пустині на зборах був разом з ангелом, який на Синайській горі говорив до нього і до наших батьків, який одержав живі слова, щоб дати нам;
39якого не схотіли послухати наші батьки, але відкинули його і повернулися у своїх серцях до Єгипту,
40сказавши Ааронові: Зроби нам богів, які йтимуть перед нами, бо не знаємо, що сталося з цим Мойсеєм, який вивів нас із Єгипетської землі.
41І зробили тоді теля, принесли жертву ідолові і веселилися з витвору своїх рук.
42Відвернувся Бог, передав їх, щоб служили небесному війську, як написано в книзі пророків: Доме Ізраїлів, чи приносили ви мені сорок років у пустині заколення і жертви?
43І взяли ви шатро Молоха і зірку вашого бога Райфана - зображення, які ви зробили, щоб покланятися їм: і переселю вас далі від Вавилона.
44Наші батьки мали в пустині скинію свідоцтва, як наказав той, що велів Мойсеєві зробити її за зразком, якого той бачив.
45Взявши її, внесли батьки наші разом з Ісусом до землі тих народів, яких вигнав Бог з очей наших батьків - так аж до днів Давида.
46Цей знайшов був ласку в Бога і молився, щоб знайти помешкання Богові Якова.
47Соломон збудував йому храм.
48Але Всевишній живе не в рукотворних, як каже пророк:
49Небо - мій престол, земля - підніжжя моїх ніг. Який храм збудуєте мені, каже Господь, або яке місце для мого спочинку?
50Хіба не моя рука все це зробила?
51Ви, твердошиї, з необрізаними серцями й вухами! Ви завжди противитеся Святому Духові, - як батьки ваші, так і ви.
52Кого з пророків не переслідували ваші батьки? І повбивали тих, що наперед сповіщали про прихід Праведника, якого ви тепер зрадили і вбили.
53Ви, що одержали закон з наказу ангелів, але не зберегли його!
54Слухаючи це, палали гнівом у своїх серцях і скреготали на нього зубами.
55Сповнений Святим Духом, поглянув на небо, побачив славу Божу й Ісуса, що стояв праворуч Бога.
56Сказав: Ось, бачу відкриті небеса і Людського Сина, що стоїть праворуч Бога.
57Голосно закричавши й позатикавши свої вуха, вони одностайно накинулися на нього.
58Вивівши за місто, били камінням. Свідки поклали свій одяг біля ніг юнака, що називався Савлом.
59Били камінням Степана, а він молився і казав: Господи Ісусе, прийми дух мій.
60Ставши на коліна, скрикнув гучно: Господи, не вважай їм це за гріх. Сказавши це, спочив.