1І сталося після цього і Давид запитав у Господа, кажучи: Чи піду до одного з міст Юди? І сказав Господь до нього: Іди. І сказав Давид: Куди піду? І сказав: До Хеврона.
2І Давид пішов туди до Хеврона і обі його жінки, Ахіноома Єзраїлітка і Авіґея жінка Навала Кармиліта,
3і мужі, що з ним, кожний і його дім, і замешкали в містах Хеврона.
4І приходять юдейські мужі і там помазують Давида, щоб царював над домом Юди. І сповістили Давидові, кажучи, що: Мужі Явіса Ґалаадітського поховали Саула.
5І Давид післав послів до старшин Явіса Ґалаадітіди і сказав до них: Благословенні ви Господеві, бо ви вчинили це милосердя над вашим паном над Саулом господним помазанником і поховали його і Йонатана його сина.
6І тепер хай Господь вчинить з вами милосердя і правду, і я вчиню з вами це добро, бо ви вчинили цю річ.
7І тепер хай скріпляться ваші руки і станьте синами сильних, бо помер ваш пан Саул, і мене дім Юди помазав на царя над ними.
8І Авеннир, син Нира, полководець Саула, взяв Євостея сина Саула і взяв його з табору до Манаема
9і поставив його царем над Ґалаадітіною і над Тасірієм і над Єзраелем і над Єфраїмом і над Веніямином і над всім Ізраїлем.
10Сороклітний (був) Євостей син Саула, коли зацарював над Ізраїлем, і два роки царював, за вийнятком дому Юди, які були за Давидом.
11І днів, які царював Давид в Хевроні над домом Юди, було сім літ і шість місяців.
12І вийшов Авеннир син Нира і слуги Євостея сина Саула з Манаема до Ґаваона.
13І Йоав син Саруя і слуги Давида вийшли з Хеврона і зустрічаються з ними разом при джерелі Ґаваона, і ці сіли при джерелі Ґаваона звідси і ці при джерелі звідти.
14І сказав Авеннир до Йоава: Хай встануть же слуги і хай поборяться перед нами. І сказав Йоав: Хай встануть.
15І встали і прийшло числом дванадцять слуг Веніямина від Євостея сина Саула і дванадцять слуг Давида.
16І схопив кожний рукою голову свого ближнього, і його меч в ребра його ближнього, і падуть разом. І прозвано імя того місця: Часть зрадливих, що є в Ґаваоні.
17І була дуже жорстока битва в тому дні, і поступилися Авеннир та ізраїльські мужі перед слугами Давида.
18І були там три сини Саруї: Йоав і Авесса і Асаїл. І Асаїл легкий своїми ногами, наче яка серна в полі.
19І пігнався Асаїл за Авенниром і не відхилився, щоб піти на право чи на ліво за Авенниром.
20І оглянувся Авеннир взад себе і сказав: Чи це саме ти, Асаїл? І він сказав: Я.
21І сказав йому Авеннир: Відхилися ти на право чи на ліво і схопи собі одного з слуг і візьми собі його зброю. І Асаїл не забажав відхилитися з позад нього.
22І додав ще Авеннир, кажучи до Асаїла: Відійди від мене, щоб я не побив тебе до землі. І як підніму я моє лице до Йоава? І що це? Повернися до твого брата Йоава.
23І він не хотів відступитись. І Авеннир бє його задним кінцем списа в живіт, і спис вийшов йому ззаду, і там він паде і вмирає перед ним. І сталося, що кожний хто приходив до місця, де там впав Асаїл і помер, ставав.
24І гнався Йоав і Авесса за Авенниром. І заходило сонце, і вони вийшли аж до гори Аммана, що є перед лицем Ґай, по пустинній дорозі Ґаваона.
25І збираються сини Веніямина, що з Авенниром, і зібралися в одну групу і стали на вершку однієї гори.
26І закликав Авеннир до Йоава і сказав: Чи до побіди пожерає меч? Або чи не знаєш, що буде гіркою вкінці? І аж доки не скажеш народові повернутися з позаду наших братів?
27І сказав Йоав: Хай живе Господь, якщо б ти не сказав, до тепер від ранку не пішов би нарід кожний за своїм братом.
28І Йоав затрубив трубою, і ввесь нарід спинився і не гналися за Ізраїлем і не продовжали далі воювати.
29І Авеннир і його мужі пішли на захід усю ту ніч і перейшли Йордан і пройшли усю околицю і приходять до табору.
30І Йоав повернувся з позаду з-за Авеннира і зібрав ввесь нарід, і бракло девятнадцять мужів слуг Давида і Асаїл.
31І слуги Давида побили триста шістьдесять мужів синів Веніямина мужів Авеннира, що з ним.
32І беруть Асаїла і ховають його в гробі його батька в Вефлеємі. І пішов Йоав і мужі, що з ним усю ніч, і їм засвітало у Хевроні.