1І сталося після того, як помер Саул і Давид повернувся, побивши Амалика, і сів Давид в Секелаку два дні.
2І сталося третого дня і ось прийшов чоловік з табору з народу Саула і його одіж роздерта, і земля на його голові, і сталося коли входив він до Давида і впав на землю і поклонився йому.
3І сказав йому Давид: Звідки ти прийшов? І сказав до нього: Я спасся з табору Ізраїля.
4І сказав йому Давид: Яке це слово, сповісти мені? І сказав що: Втік нарід з бою, і впало багато народу і померло. І помер і Саул, і його син Йонатан помер.
5І сказав Давид слузі, що йому сповіщав: Як ти взнав, що помер Саул і його син Йонатан.
6І сказав слуга, що це сповіщав йому: Припадком трапився я на горі Ґелвує, і ось Саул опирався на свій спис, і ось колісниці і вельможі на нього натискали.
7І він поглянув позад себе і побачив мене і покликав мене, і я сказав: Ось я.
8І він сказав мені: Хто ти? І я сказав: Я Амаликіт.
9І сказав до мене: Стань же надо мною і убий мене, бо мене обняла страшна темрява, бо вся моя душа в мені.
10І я став над ним і я убив його, бо знав, що не житиме після того як він впаде. І я взяв царський вінець, що на його голові, і запинку, що на його руці, і я приніс їх сюди моєму панові.
11І Давид взяв свій одяг і роздер його, і всі мужі, що з ним, роздерли їхню одіж.
12І плакали і ридали і постили аж до вечора за Саула і за його сина Йонатана і за нарід Юди і за ізраїльський дім, бо були побиті мечем.
13І сказав Давид слузі, що йому сповіщає: Звідки ти? І він сказав: Я син мужа з роду Амеликіта.
14І сказав йому Давид: Як ти не побоявся підвести твоєї руки, щоб забити господнього помазанника
15і Давид покликав одного з своїх слуг, і сказав: Пішовши, напади на нього. І він убив його, і він помер.
16І сказав до нього Давид: Твоя кров на твоїй голові, бо твої уста засвідчили проти тебе, кажучи, що: Я забив господнього помазанника.
17І Давид цим плачем оплакував Савла і його сина Йонатана,
18і сказав повчити синів Юди, ось записано в книзі Правди:
19Постав стовпа Ізраїле, за померших на твоїх висотах, за ранених. Як впали сильні.
20Не сповіщайте в Ґеті і не розповідайте на роздоріжжях Аскалона, щоб часом не зраділи дочки чужинців, щоб часом не зраділи дочки необрізаних.
21Гори, що в Ґелвуї, хай на вас не зійде роса, ані дощ, ані поля первоплодів, бо там зневажливо розправились зі щитом сильних, щит Саула не був помазаний олією.
22Від крови ранених, від жиру сильних лук Йонатана не повернувся назад порожним, і меч Саула не повернувся порожним.
23Саул і Йонатан, улюблені і прекрасні, нерозлучні, гарні (були) за їхнього життя і в їхній смерті не розділилися, легкі понад орлів і сильніші над львів.
24Плачте ізральські дочки за Саулом, що зодягав вас кармазином з вашою прикрасою, що приносив золоту прикрасу для вашої одежі.
25Як впали сильні посеред бою. Йонатан побитий на твоїх висотах.
26Болію за тебе, мій брате Йонатане. Ти мені дуже прекрасний, прекрасною мені понад любов жінок є твоя любов.
27Як впали сильні і пропала віськова зброя.