1І Давид почислив нарід, що з ним, і поставив над ними тисячників і сотників,
2і післав Давид третю часть народу під рукою Йоава і трету часть під рукою Авесси сина Саруї брата Йоава і трету часть під рукою Еттія Ґеттея. І сказав Давид до народу: Виходячи, вийду і я з вами.
3І вони сказали: Не вийдеш, бо якщо втечею втечемо, не покладуть нас на серце, і якщо помремо половина з нас, не покладуть нас на серце, бо ти як десять тисяч з нас. І тепер добре, щоб був ти для нас у місті на поміч, щоб помогти.
4І сказав до них цар: Що буде до вподоби в ваших очах, вчиню. І став цар при боці брами, і ввесь нарід виходив сотнями і тисячами.
5І цар заповів Йоаву і Авессі і Етті, кажучи: Пощадіть мені хлопця Авессалома. І ввесь нарід почув як заповідав цар всім вождям про Авессалома.
6І ввесь нарід вийшов до лісу проти Ізраїля, і був бій в лісі Ефраїма.
7І захитався там нарід Ізраїля перед слугами Давида, і була велика січ в тому дні, (і впало) двадцять тисяч мужів.
8І був там розсипаний бій по лиці всієї землі, і помножив ліс пожирати з народу більше від тих, що їх пожер в народі меч в тому дні.
9І зустрівся Авессалом зі слугами Давида, і Авессалом сидів на своїм ослі, і пішов осел під віття великого дуба, і його голова завісилася в дубі, і він завис між небом і між землею, і осел пішов з під нього.
10І побачив один чоловік і сповістив Йоавові і сказав: Ось я побачив Авесалома, що завис на дубі.
11І сказав Йоав чоловікові, що звіщав: І ось ти побачив? Як це, що ти його не побив до землі? І я дав би тобі десять срібняків і один пояс.
12Сказав же чоловік до Йоава: І як зважуть мені в руки тисячу сиклів срібла, не накладу мою руку на сина царя, бо цар заповів в наші уха тобі і Авессі і Еттію кажучи: Бережіть мені хлопця Авессалома,
13щоб не зробити неправедне його душі. І ніяке слово не затаїться від царя і ти станеш проти.
14І сказав Йоав: Це я почну. Не остану так перед тобою. І взяв Йоав три стріли в свою руку і запхав їх в серце Авессалома, як він ще жив в серці дуба,
15і десять слуг, що несли зброю Йоава, обступили і побили Авессалома і його забили.
16І затрубів Йоав в ріг, і нарід повернувся, щоб не гнатися за Ізраїлем, бо Йоав пощадив нарід.
17І він взяв Авессалома і вкинув його до великої пропасті в лісі, до великої ями, і накидав на нього дуже велику купу каміння. І ввесь Ізраїль втік (кожний) чоловік до свого поселення.
18І Авессалом, ще живучи, поставив собі стовп, коло якого був схоплений, і поставив його, щоб мати стовп в царській долині, томущо сказав: Немає в нього сина, щоб памятати його імя. І назвав стовп: Рука Авессалома, аж до цього дня.
19І Ахімаас син Садока сказав: Побіжу і сповіщу цареві, що спас його Господь з руки його ворогів.
20І сказав йому Йоав: Ти не чоловік доброї вістки в цьому дні і сповістиш в іншому дні, а в цьому дні не сповістиш, томущо помер син царя.
21І сказав Йоав Хусієві: Іди сповісти цареві те, що ти побачив. І Хусій поклонився Йоавові і вийшов.
22І додав ще Ахімаас син Садока і сказав до Йоава: І дай, щоб і я побіг за Хусієм. І сказав Йоав: Навіщо бігтимеш, мій сину іди, не має в тебе доброї вістки, щоб ішов ти на користь.
23І він сказав: І якщо побіжу? І сказав йому Йоав: Біжи. І Ахімаас побіг дорогою Кехара і перегнав Хусія.
24І Давид сидів між двома брамами. І пішов той, що сторожив, на кришу брами на стіні і підняв свої очі і побачив, і ось чоловік, що сам біжить перед ним,
25і закричав той, що сторожив, і сповістив цареві. І сказав цар: Якщо він сам, є вістка в його устах. І йшов, ідучи і приближаючись.
26І той, що сторожив, побачив іншого чоловіка, що біг, і той, що сторожив, закричав до брами і сказав: Ось інший чоловік, що сам біжить. І сказав цар: І цей вістун.
27І сказав той, що сторожив: Я бачу біг першого, як біг Ахімааса сина Садока. І сказав цар: Це добрий чоловік і вийшов (сповістити) добру вістку.
28І закричав Ахімаас і сказав до царя: Мир. І поклонився цареві на своє лице до землі. І сказав: Благословенний твій Господь Бог, який видав мужів, що ненавидять свою руку в моєму панові Цареві.
29І сказав цар: Чи мир хлопцеві Авессаломові? І сказав Ахімаас: Я побачив велику юрбу, коли Йоав посилав царського раба і твого раба, і не знаю, що там.
30І сказав цар: Повернися, стань тут. І він повернувся і став.
31І ось Хусій прийшов і сказав цареві. Хай сповіститься моєму панові цареві, що сьогодні Господь спас тебе з руки всіх тих, що повстають проти тебе.
32І сказав цар до Хусія: Чи мир хлопцеві Авессаломові? І сказав Хусій: Хай будуть як хлопець вороги мого пана царя і всі, що повстали проти нього на зло.