1І сказав Ахітофель до Авессалома: Виберу ж собі дванадцять тисяч мужів і встану і поженуся за Давидом ніччю.
2І надійдемо на нього, і він (буде) змучений і ослаблений руками, і настрашу його, і втече ввесь нарід, що з ним, і побю самого царя,
3і поверну ввесь нарід до тебе, так як невістка повертається до свого мужа. Ти шукаєш тільки душу одного чоловіка, і всьому народові буде мир.
4І слово було правильне в очах Авессалома і в очах всіх старшин Ізраля.
5І сказав Авессалом: Покличте ж і Хусія Арахія, і почуємо і його, що в його устах.
6І ввійшов Хусій до Авессалома, і сказав Авессалом до нього, мовлячи: За цим словом сказав Ахітофель. Чи вчинимо за його словом чи ні, ти говори.
7І сказав Хусій до Авессалома: Не добра ця рада, яку цього разу порадив Ахітофель.
8І сказав Хусій: Ти знаєш твого батька і його мужів, що вони є дуже сильні і розюшені своєю душею наче ведмедиця обездітнена в полі і наче дика свиня на рівнині, і твій батько військовий муж і не розпустить нарід.
9Бо ось він тепер сховався на одному з вершків, що в одному з місць. І буде коли нападе на них на початку, і почує той, що слухає, і скаже: Сталося побиття в народі, що за Авессаломом.
10І він син сили, в якого серце наче серце лева, розтоплюючись, розтопиться, бо ввесь Ізраїль знає, що сильний твій батько і сини сили, що з ним.
11Бо, радячи, так я порадив: І, збираючись, збереться до тебе ввесь Ізраль від Дана і аж до Вирсавії, наче пісок, що при морі, численністю, і твоє лице ітиме посеред них,
12і прийдемо до нього до одного з місць, де його там знайдемо, і отаборимося проти нього, так як паде роса на землю, і не оставимо в нього і в мужах, що з ним, (ні одного).
13І якщо забереться до міста, і ввесь Ізраль візьме шнури проти того міста і затягнемо його аж до потока, щоб там не осталося ані каменя.
14І сказав Авессалом і кожний чоловік Ізраля: Добра порада Хусія Арахія, краща ніж порада Ахітофеля. І Господь заповів знищити добру пораду Ахітофеля, щоб Господь навів все зло на Авессалома.
15І сказав Хусій син Арахія до Садока і Авіятара священиків: Так і так порадив Ахітофель Авессаломові і старшинам Ізраля, і так і так я порадив.
16І тепер пішліть швидко і сповістіть Давидові кажучи: Не оставайся вночі в пустині в Аравоті і поспішися перейти, щоб часом (хто) не пожер царя і ввесь нарід, що з ним.
17І Йонатан і Ахімас стояли при джерелі Роґила, і пішла служниця і сповістила їм, і вони ідуть і сповіщають цареві Давидові, бо не можуть показатися ні входити до міста.
18І побачив їх слуга і сповістив Авессаломові, і оба пішли швидко і ввійшли до хати мужа в Ваурімі, і в нього криниця в передвірю, і зійшли туди.
19І взяла жінка і поклала покришку на отворі криниці і сушила на ньому арафот, і не пізнали слова.
20І прийшли слуги Авессалома до жінки до дому і сказали: Де Ахімаас і Йонатан і сказала їм жінка: Перейшли трохи далі за воду. І вони шукали і не знайшли і повернулися до Єрусалиму.
21Сталося ж коли вони пішли і (ті) вилізли з криниці і пішли і сповістили цареві Давидові і сказали до Давида: Встаньте і швидко перейдіть воду, бо так порадив про вас Ахітофель.
22І встав Давид і ввесь нарід, що з ним, і перейшли Йордан до раннішнього світанку, до одного не осталося (нікого) хто не перейшов Йордан.
23І Ахітофель побачив, що не сталося за його порадою, засідлав свого осла і встав і пішов до свого дому до свого міста. І заповів свому домові і повісився і помер і його поховано в гробниці його батька.
24І Давид перейшов до Манама, і Авессалом перейшов Йордан він сам і кожний чоловік Ізраля з ним.
25І Авессалом поставив Амессая на місце Йоава над силою. І Амессай син чоловіка, якому імя Йотор Ізраліт, цей ввійшов до Авіґеї дочки Нааса сестри Сару матері Йоава.
26І прийшов Авессалом і ввесь Ізраїль до землі Ґалаада.
27І сталося коли Давид прийшов до Манаїма, Уесвій син Нааса з Раввата з синів Аммона і Махір син Аміла з Лодавара і Верзеллі Ґалаадіт з Роґелліма
28принесли десять постель і подвійних килимів і десять котлів і глиняний посуд і пшеницю і ячмінь і муку і вівсянку і фасолю і сочевицю
29і мід і масло і вівці і сир буйволів і принесли Давидові і народові, що з ним їсти, бо сказали: Нарід голодний і опущений і спраглий в пустині.