1І Давид пішов трошки від Рооса, і ось Сіва слуга Мемфівостея йому на зустріч і пара навантажених ослів і на вих двісті хлібів і сто (китиць) рудзинків і міх вина і сто (плиток) дактилів. І сказав цар до Сіви: Що це тобі? І сказав Сіва: Осли для дому царя, щоб сіли, і хліби і дактилі на їжу слугам, і вино, щоб пили ослаблені в пустині.
2***
3І сказав цар: І де син твого царя? І сказав Сіва до царя: Ось сидить в Єрусалимі, бо сказав: Сьогодні дім Ізраїля поверне мені царство мого батька.
4І сказав цар Сіві: Ось тобі все, що є Мемфівостея. І сказав Сіва, поклонившись: Знайшов я ласку в твоїх очах, мій пане царю.
5І цар Давид пішов до Вауріма. І ось звідти виходив чоловік з роду дому Саула, і його імя Семеї син Ґири. Вийшов, виходячи, і проклинаючи,
6і кидаючи каміння на Давида і всіх слуг царя Давида, і ввесь нарід і всі сильні були з права і з ліва царя.
7І так говорив Семеї, коли він проклинав: Вийди, вийде, муже крови, і муже беззаконний.
8Господь повернув проти тебе всю кров дому Саула, бо ти замість нього зацарював, і Господь дав царство в руку Авессалома твого сина. І ось ти в твоїй злобі, бо ти муж крови.
9І сказав Авесса син Саруї до царя: Навіщо цей дохлий пес проклинає мого пана царя? Зійду і зніму його голову.
10І сказав цар: Що мені і вам, сини Саруя, оставте його і хай так проклинає, бо Господь сказав йому проклинати Давида, і хто скаже: Навіщо ти так вчинив?
11І сказав Давид до Авесси і до всіх своїх слуг: Ось мій син, що вийшов з мого лона шукає моєї душі, і до того ще тепер син Ємінія. Оставте його, хай проклинає, бо (так) йому сказав Господь.
12Може побачить Господь моє впокорення і поверне мені добро замість його клятви в цьому дні.
13І пішов Давид і його мужі дорогою, і Семеї ішов з боку гори близько нього, ідучи і проклинаючи і кидаючи камінням з боку нього і сипаючи землею.
14І прийшов цар і ввесь його нарід, що остався, і там відпочили.
15І Авессалом і кожний Ізраїльський чоловік ввійшли до Єрусалиму і з ним (був) Ахітофель.
16І сталося коли прийшов Хусій Архій друг Давида до Авессалома, і сказав Хусій до Авессалома: Хай живе цар.
17І сказав Авессалом до Хусія: Чи це твоє милосердя до твого друга? Чому ти не пішов з твоїм другом?
18І сказав Хусій до Авессалома: Ні, але за тим, кого вибрав Господь і цей нарід і кожний ізраїльський муж, за ним буду і з ним сидітиму.
19І подруге, кому я послужу? Чи не перед його сином? Так як я послужив перед твоїм батьком, так буду перед тобою.
20І сказав Авессалом до Ахітофеля: Зробіть між собою раду (про те), що зробимо.
21І сказав Ахітофель до Авессалома: Ввійди до наложниць твого батька, які він оставив, щоб стерегли його дім, і ввесь Ізраїль почує, що ти засоромив твого батька, і скріпляться руки всіх, що з тобою.
22І розбили Авесаломові шатро на криші, і Авесалом ввійшов до наложниць свого батька перед очима всього Ізраїля.
23І порада Ахітофеля, яку в перших днях радив, так як би (хто) запитав поради в Бога, такою кожна рада Ахітофеля і для Давида і для Авессалома.