1І сталося після цього і Авессалом придбав собі колісниці і коней і пятдесять мужів, щоб бігли перед ним.
2І Авессалом встав вранці і став при боці дороги брами, і сталося, що кожний чоловік у якого був суд, приходив до царя на суд, і закликав до нього Авессалом і сказав йому: З якого ти міста? І сказав чоловік: Твій раб з одного з племен Ізраїля.
3І сказав до нього Авессалом: Ось слова твої добрі і зрозумілі, і при царі немає того, що вислухає тебе.
4І сказав Авессалом: Хто мене настановить суддею на землі, і до мене прийде кожний чоловік, у якого буде незгода і суд, і судитиму йому?
5І сталося коли наближався чоловік, щоб йому поклонитися і простягав свою руку і він обнімав його і цілував його.
6І зробив Авессалом за цим словом всьому Ізраїлеві, що приходив на суд до царя. І Авессалом привертав серце ізраїльських мужів.
7І було по закінченні сорок літ і сказав Авессалом до свого батька: Піду ж і виповню мої обітниці, якими я помолився до Господа в Хевроні.
8Бо обітниці склав твій раб коли я жив в Ґедсурі в Сирії, кажучи: Якщо, повертаючи, Господь поверне мене до Єрусалиму, і послужу Господеві.
9І сказав йому цар: Іди в мирі. І, вставши, пішов він до Хеврону.
10І Авессалом післав розвідників до всіх племен Ізраїля, кажучи: Коли ви почуєте голос рога і скажете: Цар Авессалом зацарював в Хевроні.
11І з Авессаломом пішло двісті славних мужів з Єрусалиму, і йшли в своїй простоті і не знали ніякого слова.
12І післав Авессалом і покликав Ахітофеля Ґелмонея радника Давида з його міста з Ґоли, коли він жертвував. І було сильне заворушення, і нарід приходив і багато (було) з Авессаломом.
13І прийшов вісник до Давида, кажучи: Серце ізраїльських мужів пішло за Авессаломом.
14І сказав Давид всім своїм слугам, що з ним, що в Єрусалимі: Встаньте і втікаймо, бо немає нам спасіння від лиця Авессалома. Поспішіться піти, щоб він не поспішився і не захопив нас і не наніс нам зла і не побив міста лезом меча.
15І сказали слуги царя цареві: За всім, що вибирає наш пан цар, ось твої раби.
16І вийшов цар і ввесь його дім своїми ногами. І цар оставив десять своїх жінок наложниць, щоб стерегли дім.
17І вийшов цар і всі його раби пішки і спинилися в хаті далеко.
18І всі його слуги пішли при його боці і кожний хетті і кожний фелетті і стали при оливці в пустині. І ввесь нарід ішов близько нього і всі, що довкруги нього, і всі мужі, і всі військові, шістьсот мужів, і були при його боці. І кожний херетті і кожний фелетті і всі Ґеттеї, шістьсот мужів що прийшли пішки з Ґета, що ходять перед лицем царя.
19І сказав цар до Етті Ґеттея: Навіщо і ти ідеш з нами, повернися і жий з царем, бо ти є чужинцем і ти переселився з свого місця.
20Вчора ти прийшов, і сьогодні зрушу тебе з нами і зміниш твоє місце? Вчора ти вийшов, і сьогодні зрушу тебе з нами, щоб піти? І я піду куди лиш піду. Повернися і поверни твоїх братів з тобою, і Господь вчинить з тобою милосердя і правду.
21І відповів Етті цареві і сказав: Хай живе Господь і хай живе мій пан цар, в місці, де лиш буде мій пан, і хоч би на смерть і хоч би на життя, там бо буде твій раб.
22І сказав цар до Еттія: Іди і перейди зі мною. І пішов Еттій Ґеттей і всі його слуги і ввесь натовп, що з ним.
23І вся земля плакала великим голосом. І ввесь нарід переходив потік Кедрон, і цар перейшов потік Кедрон. І ввесь нарід і цар ішли в напрямі дороги пустині.
24І ось і Садок і з ним всі Левіти, несучи кивот господнього завіту з Ветара, і поклали божий кивот, і Авіятар пішов аж доки ввесь нарід не скінчив виходити з міста.
25І сказав цар Садокові: Поверни кивот божий до міста. Якщо знайду ласку в господних очах, Він і поверне мене і покаже мені його і його красу.
26І якщо так сказав: Не забажав Я тебе, ось я, хай вчинить мені за тим, що добре в його очах.
27І сказав цар Садокові священикові: Глядіть, ти повертаєшся до міста в мирі, і Ахімаас твій син і Йонатан син Авіятара два ваші сини з вами.
28Глядіть, я є в зброї в пустині Аравот аж доки не прийде від вас слово, щоб мені сповістити.
29І повернув Садок і Авіятар кивот до Єрусалиму і сів там.
30І Давид ішов вгору до оливок, ідучи вгору і плачучи, і (був) з покритою головою і він ішов босий, і ввесь нарід, що з ним (кожний) чоловік покрив свою голову і йшов вгору, ідучи і плачучи.
31І сповіщено Давидові кажучи: І Ахітофел між змовниками з Авессаломом. І сказав Давид: Господи Боже мій, знищ раду Ахітофела.
32І Давид ішов аж до Рооса, де там поклонився Богові і ось йому на зустріч (вийшов) Хусій Архій друг Давида з роздертою своєю одіжжю і земля на його голові.
33І сказав йому Давид: Якщо перейдеш зі мною то будеш для мене тягарем.
34І якщо повернешся до міста, і скажеш Авессаломові: Перейшли твої брати, і цар твій батько перейшов за мною, і тепер я твій слуга, царю, остав мене живим, був я слугою твого батька тоді і до тепер і тепер я твій раб. І знищиш мені раду Ахітофеля.
35І ось там з тобою Садок і Авіятар священики, і буде, що кожне слово, яке почуєш з дому царя, і сповістиш Садокові і Авіатарові священикам.
36Ось там з ними два їхні сини Ахімаас син Садока і Йонатан син Авіятара, і їхньою рукою пішлете до мене кожне слово, яке лиш почуєте.
37І ввійшов Хусій друг Давида до міста, і Авессалом входив до Єрусалиму.