1І Неман, володар сили Сирії, був великим чоловіком перед своїм паном і подивугідний лицем, бо через нього Господь дав спасіння Сирії. І чоловік був кріпкий силою, (і) прокажений.
2І вийшли легко озброєні сирійці і полонили малу дівчину з землі Ізраїля і (вона) була перед жінкою Немана.
3Вона ж сказала своїй пані: Коби мій пан був перед божим пророком, що в Самарії, тоді би він очистив його від його прокази.
4І вона ввійшла і сповістила свому панові і сказала: Так і так сказала дівчина, що з землі Ізраїля.
5І сказав цар Сирії до Немана: Іди, ввійди, і пішлю листа до царя Ізраїля. І він пішов і взяв в свою руку десять талантів срібла і шіст тисяч золотих і десять змін одежі.
6І приніс листа до царя Ізраїля, кажучи: І тепер, як прийде до тебе цей лист, ось я післав до тебе свого раба Немана, і очистиш його від його прокази.
7І сталося, як цар Ізраїля прочитав листа, роздер свою одіж і сказав: Чи я Бог, щоб убити і живим чинити, що цей посилає до мене, щоб очистити чоловіка від його прокази? Бо знайте і глядіть, що цей шукає причини проти мене.
8І сталося, як почув Елісей, що цар Ізраїля роздер свою одіж, і післав до царя Ізраїля, кажучи: Навіщо ти роздер твою одіж? Хай прийде ж Неман до мене і хай взнає, що є пророк в Ізраїлі.
9І прийшов Неман на коні і колісниці і став перед дверми дому Елісея.
10І післав Елісей до нього післанця, кажучи: Пішовши, помийся сім раз в Йордані, і тобі повернеться твоє тіло, і очистишся.
11І розгнівався Неман і пішов і сказав: Ось, сказав я, що вийде до мене і стане і прикличе іменем свого Бога і покладе свою руку на місце і відійде проказа.
12Чи Авана і Фарфар ріки Дамаску не кращі від Йордану і всіх вод Ізраїля? Чи не, пішовши, помиюся в них і очущуся? І він відійшов в гніві і пішов.
13І приблизилися його раби і сказали йому: Якщо б пророк сказав тобі велике слово, чи ти не вчинив би? І він тільки сказав до тебе: Помийся і очисться.
14І пішов Неман і помився в Йордані сім разів за словом Елісея, і повернулося його тіло як тіло малої дитини, і він очистився.
15І повернувся до Елісея, сам і ввесь його табір, і прийшов і став і сказав: Ось я пізнав, що немає Бога в усій землі, але хіба в Ізраїлі. І тепер візьми благословення у твого раба.
16І сказав Елісей: Хай живе Господь, якому я стою перед Ним, не візьму. І натискав на нього, щоб прийняв, і не послухав.
17І сказав Неман: І якщо ні, хай дасться твому рабові вантаж пари ослів, і ти мені даси червоної землі, бо більше не зробить твій раб цілопалення і жертви іншим богам, але лиш одному Господеві.
18І Господь відпустить твому рабові, коли мій пан входить до дому Реммана, щоб поклонитися йому, і спочине на моїй руці, і поклонюся в домі Реммана, коли він покланяється в домі Реммана, і Господь простить твому рабові за це слово.
19І сказав Елісей до Немана: Іди в мирі. І той пішов від нього на коротку відстань шляху.
20І сказав Ґіезій слуга Елісея: Ось мій пан пощадив цього Немана Сирійця, щоб не взяти з його руки те, що він приніс. Хай живе Господь, хіба не побіжу за ним і візьму щось в нього.
21І пігнався Ґіезій за Неманом, і побачив його Неман, як він біг за ним, і повернувся з колісниці на зустріч йому.
22І той сказав: Мир. Мій пан післав мене, кажучи: Ось тепер прийшли до мене два молодці з гори Ефраїма з синів пророків. Дай же їм талант срібла і дві зміни одежі.
23І сказав Неман: Візьми два таланти срібла. І взяв в два мішки і дві зміни одежі і дав двом своїм слугам, і понесли перед ним.
24І прийшли в сумерк, і він взяв з їхніх рук і поклав в хаті і відіслав мужів.
25І він ввійшов і став перед своїм паном. І сказав до нього Елісей: Звідки ти, Ґіезіє? І сказав Ґіезій: Твій раб не ходив ні сюди ні туди.
26І сказав до нього Елісей: Чи не пішло з тобою моє серце, коли чоловік з колісниці повернувся тобі на зустріч? І тепер ти взяв срібло і тепер ти взяв одіж і візьмеш за них городи і оливкові сади і виноградники і вівці і воли і рабів і рабинь.
27І проказа Немана приліпиться до тебе і до твого насіння на віки. І він вийшов з перед його лиця прокажений наче сніг.