1І одна жінка з синів пророків закричала до Елісея, кажучи: Твій раб, мій чоловік, помер, і ти знаєш, що раб боявся Господа. І той, що дав позичку, прийшов взяти собі моїх двох синів за рабів.
2І сказав Елісей: Що для тебе зроблю? Сповісти мені, що твого є в домі. Вона ж сказала: Немає в твоєї рабині нічого в домі, але хіба тільки олія, якою помазуюся.
3І він сказав до неї: Іди попроси собі зі зовні посуд в усіх твоїх сусідів, порожний посуд, (і) не мало,
4і ввійди і замкнеш двері за собою і за твоїми синами і налиєш до цих посудин і візьмеш наповне.
5І вона відійшла від нього і зробила так: і замкнула двері за собою і за своїми синами. Вони приносили до неї, і вона наливала,
6аж доки посуд не наповнився. І вона сказала до її синів: Піддайте мені ще посудину і сказали її: Немає більше посудин і стала олія.
7І вона прийшла і сповістила божому чоловікові. І сказав Елісей: Іди і продай олію і заплатиш твої довги, і ти і твої сини будете жити за пахунок олії, що осталася.
8І був день і Елісей перейшов до Сумани, і там (була) славетна жінка і змусила його їсти хліб. І сталося при нагоді, коли він входив, звертав туди їсти.
9І сказала жінка до свого чоловіка: Ось я пізнала, що божий святець цей чоловік, що постійно приходить до нас.
10Зробім же йому горішню кімнату, мале місце, і поставимо йому там ліжко і стіл і крісло і свічник, і буде, коли входитиме до нас, і поверне туди.
11І настав день і він ввійшов туди і звернув до верхньої кімнати і спав там.
12І він сказав до свого слуги Ґіезія: Поклич мені цю Соманітку. І покликав її, і вона стала перед ним.
13І той сказав йому: Скажи ж до неї: Ось ти здивувала нас всім цим дивом. Що треба тобі зробити? Чи є в тебе слово до царя, чи до володаря сили? Вона ж сказала: Я живу серед мого народу.
14І сказав: Що треба для неї зробити? І сказав Ґіезій його слуга: І поправді немає в неї сина, і її чоловік старий.
15І він її покликав, і вона стала при дверях.
16І сказав до неї Елісей: В цьому часі, як година, ти (будеш) жива, (і) обнімеш сина. Вона ж сказала: Ні мій пане, не обмани твоєї рабині.
17І жінка зачала в лоні сина і породила в тому часі, як година, жива, як сказав до неї Елісей.
18І росла дитина. І сталося, коли хлопець вийшов до свого батька до женців,
19і сказав до свого батька: Голова моя, голова моя. І той сказав слузі: Понеси його до його матері.
20І поніс його до його матері, і до полудня він спав на її колінах, і помер.
21І вона понесла його і поклала його на ліжко божого чоловіка і замкнула за ним, і вийшла.
22І покликала свого чоловіка і сказала: Пішли мені ж одного зі слуг і одного осла, і побіжу до божого чоловіка і повернуся.
23І той сказав: Як це, що ти ідеш до нього сьогодні? (Це) не новий місяць ані субота. Вона ж сказала: Мир.
24І засідлала осла і сказала до свого слуги: Провадь, іди, не сповільнуй ходи задля мене, доки не скажу тобі.
25Іди. І пішла і прийшла до божого чоловіка до гори Кармилю. І сталося, як побачив Елісей як вона приходила, і сказав до Ґіезія його слуги: Ось бо та Соманітка.
26Біжи тепер їй на зустріч і скажеш: Чи мир тобі? Чи мир твому чоловікові? Чи мир дитині? Вона ж сказала: Мир.
27І прийшла до Елісея до гори і схопилася за його ноги. І приблизився Ґіезій, щоб її віддалити, і сказав Елісей: Полиши її, бо її душа в ній засмучена, і Господь сховав від мене і не сповістив мені.
28Вона ж сказала: Чи я просила сина в мого пана? Чи не сказала я: Не обмани мене?
29І сказав Елісей Ґіезієві: Підпережи твої бедра і візьми мою палицю в твої руки і іди. А якщо знайдеш чоловіка, не поблагословиш його, і якщо поблагословить тебе чоловік, не відповіси йому. І покладеш мою палицю на лице дитини.
30І сказала матір дитини: Хай живе Господь, і хай живе твоя душа, не оставлю тебе. І встав Елісей і пішов за нею.
31І Ґіезій пішов перед нею і поклав палицю на лице дитини, і не було голосу і не було слуху. І він повернувся йому на зустріч і сповістив йому, кажучи: Не встала дитина.
32І ввійшов Елісей до дому, і ось дитина мертва, покладена на його ліжко.
33І ввійшов Елісей до дому і замкнув двері перед ними двома і помолився до Господа.
34І встав і ліг на дитину і поклав свої уста на його уста і свої очі на його очі і свої руки на його руки і зігнувся над ним, і тіло дитини розігрілося.
35І він повернувся і походив по хаті сюди і туди і пішов і схилився над дитиною до семи разів, і дитина відкрила свої очі.
36І закричав Елісей до Ґіезія і сказав: Поклич цю Соманітянку. І він покликав, і вона ввійшла до нього. І сказав Елісей: Візьми твого сина.
37І жінка ввійшла і впала йому до ніг і поклонилася до землі і взяла свою дитину і вийшла.
38І Елісей повернувся до Ґалґали, і (був) голод в землі, і сини пророків сиділи перед ним. І сказав Елісей свому слузі: Поклади великий баняк і звари їжу синам пророків.
39І вийшов один на поле, щоб збирати зеленину, і знайшов лозу в полі і зібрав з неї пільні плоди, повний свій плащ, і всипав до баняка їжі, бо не знали.
40І приносить чоловікам їсти, і сталося коли вони їли їжу і ось закричали і сказали: Смерть в баняку, чоловіче божий. І не могли їсти.
41І той сказав: Візьміть муки і вкиньте до баняка. І сказав Елісей до слуги Ґіезія: Налий народові і хай їдять. І там в баняку не було більше поганої речі.
42І прийшов чоловік з Ветсаріси і приніс до божого чоловіка з первоплодів двадцять ячмінних хлібів і дактилі, і сказав: Дайте народові і хай їдять.
43І сказав його слуга: Як подам це стом мужам? І сказав: Дай народові і хай їдять, бо так говорить Господь: Їстимуть і остане.
44І вони поїли і осталося за Господним словом.