1І Йорам син Ахаава зацарював в Ізраїлі у вісімнадцятому році Йосафата царя Юди і царював дванадцять літ.
2І він зробив погане в господних очах, лише не так, як його батько і не так, як його мати, і скинув стовпи Ваала, які зробив його батько.
3Лише пристав до гріха Єровоама сина Навата, який звів Ізраїля до гріха, не відступив від нього.
4І Моса цар Моава був пастирем і повертав цареві Ізраїля на почаки (року) сто тисяч ягнят і сто тисяч баранів з вовною.
5І сталося, що після смерті Ахаава, і цар Моава відкинув царя Ізраїля.
6І вийшов цар Йорам в тому дні з Самарії і почислив Ізраїля.
7І пішов і післав до Йосафата царя Юди, кажучи: Цар Моава відступив від мене. Чи не підеш зі мною на війну проти Моава? І він сказав: Піду. Як мені, так тобі, як мій, і твій нарід, як мої коні, і твої коні.
8І сказав: Якою дорогою піду? І сказав: Дорогою пустині Едома.
9І пішов цар Ізраїля і цар Юди і цар Едома і йшли дорогою сім днів, і не було води для обозу і для худоби, що при їхніх ногах.
10І сказав цар Ізраїля: Ох, бо замкнув Господь трьох царів, що ходять, щоб дати їх в руку Моава.
11І сказав Йосафат: Чи тут немає господнього пророка і запитаємо в Господа за нього? І відповів один зі слуг царя Ізраїля і сказав: Тут Елісей син Сафата, який злив воду на руки Ілії.
12І сказав Йосафат: На ньому є господне слово. І прийшов до нього цар Ізраїля і Йосафат цар Юди і цар Едома.
13І сказав Елісей до царя Ізрїля: Що мені і тобі? Ходи до пророків твого батька. І сказав йому цар Ізраїля: Чи не замкнув Господь трьох царів, щоб видати їх в руки Моава?
14І сказав Елісей: Хай живе Господь сил, перед яким я стою перед Ним, що коли б я не приймав лице Йосафата царя Юди, я не поглянув би на тебе і не побачив би тебе.
15І тепер же візьми мені півця. І сталося як заспівав півець, і на ньому була господня рука
16і він сказав: Так говорить Господь: Зробіть до цього потока рови, рови,
17бо так говорить Господь: Не побачите вітру і не побачите дощу, і цей потік наповниться водою, і питимете ви і ваш маєток і ваша скотина.
18І це легким є в господних очах, і видам Моав у вашу руку,
19і побєте всяке закріплене місто і кожне добре дерево скинете і забєте всі джерела води і всяку добру часть камінням зробите непридатною.
20І сталося вранці, як підносилася жертва, і ось води ішли з дороги Едома, і земля наповнилася водою.
21І ввесь Моав почув, що царі пішли воювати з ними, і закричали всі підперезані поясом і вище і стали на границі.
22І встали вранці, і сонце зійшло на води. І побачив Моав напроти води червоне, наче кров,
23і сказали: Це кров меча, бо повоювали царі і побили чоловік свого ближнього, і тепер на здобич, Моаве.
24І вони ввійшли до табору Ізраїля, й Ізраїль встав і побили Моава, і вони втекли з перед їхнього лиця. І ввійшли, входячи, і бючи Моава,
25і знищили міста і на всяку добру часть накидали мужі каміння і наповнили її і забили всяке джерело води і скинули всяке добре дерево, аж доки не осталося скинене каміння стіни, і окружили (землю) ті, що стріляли з пращі, і побили її.
26І цар Моава побачив, що скріпилася над ним війна, і взяв з собою сім сот мужів, що носять меч, щоб пробитися до царя Едома, і не змогли.
27І він взяв свого первородного сина, який зацарював замість нього, і приніс його як цілопалення на стіні. І було велике замішання в Ізраїлі, і вони відійшли від нього і повернулися до (своєї) землі.