1І сказали сини пророків до Елісея: Ось місце, в якому ми живемо перед тобою, (воно) тісне для нас.
2Підемо ж до Йордану і кожний муж візьме звідти одну колоду і собі зробимо там помешкання. І сказав: Ідіть.
3І сказав один: Лагідно іди з твоїми рабами. І сказав: Я піду.
4І пішов з ними, і вони прийшли до Йордану і рубали дерево.
5І ось один рубав колоду, і впало залізо до води. І він закричав: О пане, і воно потрібне.
6І сказав божий чоловік: Де впало? І той показав йому місце. І він відломив деревину і вкинув туди, і залізо виплило.
7І сказав: Візьми собі. І той простягнув свою руку і взяв його.
8І цар Сирії воював проти Ізраїля і порадився з слугами своїми, кажучи: На тому якомусь місці там отаборюся.
9І післав Елісей до царя Ізраїля, кажучи: Бережись не іди до цього місця, бо там Сирія скрилася.
10І післав цар Ізраїля до місця, про яке йому сказав Елісей, і стерігся того місця не раз, ані два.
11І заворушилася душа царя Сирії за це слово, і він покликав своїх слуг і сказав їм: Не сповіщаєте мені хто видає мене цареві Ізраїля?
12І сказав один з його слуг: Ні, мій пане, царю, бо (це) пророк Елісей, що в Ізраїлі, сповіщає цареві Ізраїля всі слова, які ти говориш в кімнаті твоєї спальні.
13І той сказав: Ідіть подивіться де він, і, піславши, візьму його. І сповістили йому, кажучи: Ось в Дотаїмі.
14І він післав туди коня і колісницю і велику силу, і вони прийшли вночі й окружили місто.
15І збудився вранці слуга Елісея, щоб встати, і вийшов, і ось сила і кінь і колісниця окружила місто, і сказав слуга до нього: О пане, що зробимо?
16І сказав Елісей: Не бійся, бо більше тих, що з нами, від тих, що з ними.
17І помолився Елісей і сказав: Господи, відкрий очі слуги, і хай побачить. І Господь відкрив його очі, і він побачив, і ось гора повна коней, і огненна колісниця довкруги Елісея.
18І вони зійшли до нього, і помолився Елісей до Господа і сказав: Побий же цей нарід сліпотою. І Він побив їх сліпотою за словом Елісея.
19І сказав до них Елісей: Не це місто і не ця дорога. Ідіть за мною, і поведу вас до чоловіка, якого шукаєте. І привів їх до Самарії.
20І сталося, як ввійшли до Самарії, і сказав Елісей: Відкрий же, Господи, їхні очі і хай побачать. І Господь відкрив їхні очі, і побачили, і ось вони були серед Самарії.
21І сказав цар Ізраїля, як їх побачив: Чи, побивши, побю, батьку?
22І той сказав: Не побєш, ти хіба тільки побєш тих, яких ти взяв в полон твоїм мечем і твоїм луком. Поклади перед ними хліби і воду, і хай їдять і хай пють і хай ідуть до свого пана.
23І він поставив їм великий стіл, і поїли і попили, і відіслав їх, і пішли до свого пана. І не додали більше легко озброєні сирійці іти проти землі Ізраїля.
24І сталося після цього і зібрав син Адера цар Сирії ввесь свій табір і пішов і обложив Самарію.
25І був великий голод в Самарії, і ось її облягли, аж доки не була голова осла пятдесять сиклів срібла і четвертина міри голубиного гною пять сиклів срібла.
26І цар Ізраїля ходив по мурах, і жінка закричала до нього, кажучи: Спаси, пане царю.
27І той сказав їй: Якщо тебе не спасе Господь, як я тебе спасу? Чи з току чи з точила?
28І сказав їй цар: Що тобі є? І промовила: Сказала до мене ця жінка: Дай твого сина і сьогодні його зїмо, і завтра мого сина, зїмо і його.
29І ми спекли мого сина і зїли його, і сказала я до неї в наступний день: Дай твого сина і зїмо його, і вона сховала свого сина.
30І сталося, як цар Ізраїля почув слова жінки, роздер свою одіж, і він ходив по мурах, і нарід побачив на його тілі підсподом мішок.
31І він сказав: Так хай зробить мені Бог, і так хай додасть, якщо голова Елісея стоятиме на ньому сьогодні.
32І Елісей сидів в своїм домі, і старшини сиділи з ним. І післав чоловіка перед його лицем, раніше ніж до нього прийшов посланець, і він сказав до старшин: Чи знаєте, що цей син смерті післав, щоб забрати мою голову? Глядіть, як лиш прийде посол, замкніть двері і задержіть його при дверях. Чи не голос ніг його пана за ним?
33Як він ще говорив з ними і ось зійшов до нього посол і сказав: Ось це зло від Господа. Чого потерплю ще Господеві?