1І сталося в тих днях і збираються чужинці в своїх таборах, щоб вийти воювати проти Ізраїля, і сказав Анхус до Давида: Знаючи, знай, що зі мною вийдеш на війну ти і твої мужі.
2І сказав Давид до Анхуса: Отже тепер пізнаєш, що вчинить твій раб. І сказав Анхус до Давида: Так, я тебе поставлю начальником охорони на всі дні.
3І Самуїл помер, і оплакував його ввесь Ізраїль і хоронять його в його місті в Арматемі. І Саул вибив чаклунів і знахорів з землі.
4І збираються чужинці і приходять і отаборюються в Сомані, і Саул збирає кожного ізраїльського мужа і отаборюються в Ґелвує.
5І побачив Саул табір чужинців і перелякався, і його серце дуже жахнулося.
6І випитував Саул у Господа, і Господь не відповів йому в снах і в появах і через пророків.
7І сказав Саул своїм слугам: Пошукайте мені жінку ворожбитку і піду до неї і запитаю через неї. І сказали йому його слуги: Ось жінка ворожбитка в Аендорі.
8І скрився Саул і зодягнувся в іншу одіж і приходить сам і два мужі з ним і приходять вночі до жінки і сказав їй: Поворожи ж мені ворожбитством і приведи мені того, кого лиш вкажу тобі.
9І сказала до нього жінка: Ось ти знаєш, що вчинив Саул, як вигубив ворожбитів і знахорів з землі. І навіщо ти ловиш мою душу, щоб її убити?
10І поклявся їй Саул, кажучи: Хай живе Господь, якщо зустріне тебе несправедливість за це діло.
11І сказала жінка: Кого тобі приведу? І він сказав: Приведи мені Самуїла.
12І побачила жінка Самуїла і закричала великим голосом. І сказала жінка до Саула: Навіщо ти мене обманув і ти Саул.
13І сказав їй цар: Не бійся, скажи кого ти побачила. І сказала йому: Я побачила богів, що виходили з землі.
14І сказав їй: Що ти побачила? І сказала йому: Випрямленого чоловіка, що виходить з землі, і він зодягнений подвійною одіжжю. І пізнав Саул, що це Самуїл, і він схилив своє лице до землі і поклонився йому.
15І сказав Самуїл: Навіщо ти мене потурбував, щоб я прийшов? І Саул сказав: Я дуже болію, і чужинці воюють проти мене, і Бог від мене відступив і мене більше не вислухав ні руками пророків ні в снах. І тепер я тебе покликав, щоб пізнати, що чинити.
16І сказав Самуїл: Навіщо ти мене питаєш, і Господь відступив від тебе і є з твоїм ближнім,
17і Господь тобі вчинив так, як сказав моєю рукою. І Господь вирве твоє царство з твоєї руки і дасть його твому ближньому Давидові.
18Томущо ти не послухався голосу Господа і не вчинив гнів його люті на Амалика, через це вчинив тобі це Господь в цьому дні.
19І Господь видасть Ізраїля з тобою в руки чужинців, і вранці ти і твої сини впадуть з тобою, й ізраїльський табір віддасть Господь в руки чужинців.
20І перелякався Саул, що стояв, і впав на землю і дуже злякався від слів Самуїла. І в ньому не було більше сили, бо не їв хліба цілий день і цілу ту ніч.
21І ввійшла жінка до Саула і побачила, що він дуже замішався, і сказала до нього: Ось твоя рабиня послухала твій голос і я поклала мою душу в мою руку і я почула слова, які ти мені сказав.
22І тепер послухай голос твоєї рабині, і покладу перед тобою кусок хліба, і зїси, і буде в тобі сила, бо підеш в дорогу.
23І не забажав їсти. І змушували його слуги його і жінка, і він послухався їхнього голосу і встав з землі і сів на стілець.
24І була в жінки в домі годована телиця, і поспішилася і заколола її, і взяла муку і замісила і спекла опрісноки
25і принесла перед Саула і перед його слуг, і вони зїли. І встали в тій ночі і відійшли.