1І сказав Давид в свому серці, мовлячи: Тепер переданий буду одного дня в руки Саула, і мені немає добра, якщо не спасуся в землі чужинців і Саул не облишить шукати мене в усіх околицях Ізраїля, і не спасуся з його руки.
2І встав Давид і з ним чотириста мужів і пішов до Анхуса сина Аммаха, царя Ґета.
3І сів Давид з Анхусом в Ґеті, він і його мужі, кожний і його дім, і Давид і обі його жінки Ахінаам Єзраїлітійка і Авіґея жінка Навала Кармилійського.
4І сповіщено Саулові, що Давид втік до Ґета, і не додав ще його шукати.
5І сказав Давид до Анхуса: Якщо ж твій раб знайшов милосердя в твоїх очах, хай же дадуть мені місце в одному з міст що в країні і сяду там. І навіщо твій раб сидить з тобою в місті царя?
6І він дав йому в тому дні Селак. Через це Селак був царя юдейського аж до цього дня.
7І число днів, в яких Давид сидів в країні чужинців, було чотири місяці.
8І йшов Давид і його мужі і нападали на всіх в Ґесірі і в Амаликіті. І ось земля була заселена тими, що прийшли там від Ґелампсура, (міст) огороджених стінами і аж до Єгипетської землі.
9І він побивав землю і не оставляв при житті ні мужа ні жінку і брав отари і стада і ослів і верблюдів і одіж, і повернулися і пішли до Анхуса.
10І сказав Анхус до Давида: На кого ви сьогодні напали? І сказав Давид до Анхуса: На південь Юдеї і на південь Єсмеґи і на південь Кенезії.
11І я живими не оставив мужа і жінку, щоб ввести до Ґета, кажучи: Щоб не сповістили на нас в Ґеті, кажучи: Давид таке чинить. І це його діяльність всі дні, які Давид сидів в полі чужинців.
12І дуже довіряв Анґус Давидові, кажучи: Знеславлюючись, він знеславився у свому народі в Ізраїлі і буде мені рабом на віки.