1Дбайте про любов, змагайтеся за духовне, особливо, щоб пророкувати.
2Як хто говорить мовами, той говорить не до людей, але до Бога; бо ніхто не розуміє, і він духом говорить таємне.
3А хто пророкує, той промовляє до людей на розбудову, втіху й розраду.
4Хто говорить мовами, той будує себе; а хто пророкує, - той будує Церкву.
5Бажаю, щоб ви всі говорили мовами; але краще - щоб пророкували; адже той більший, хто пророкує, ніж той, хто говорить мовами; хіба що хтось пояснює, щоб Церкві було на розбудову.
6Тепер же, брати, коли прийду до вас говорячи мовами, то яку користь вам принесу, якщо не говоритиму вам або об'явленням, або знанням, або пророцтвом, або навчанням?
7Бо й бездушні речі, що видають звук, - чи то сопілка, чи гуслі, - коли не звучать по-різному, то як зрозуміти, що грає, або що звучить?
8Бо якщо й сурма дасть непевний звук, то хто приготується до бою?
9Так і ви, якщо мовою не вимовите зрозумілого слова, то як дізнатися, про що йдеться? Ви будете говорити на вітер.
10Хоч як багато є мов дійсно у світі, та жодна [з них] не без значення.
11Отже, якщо не усвідомлю значення слів, то буду чужинцем для того, хто говорить, і він, що говорить, - чужинцем мені.
12Так само і ви, що змагаєтеся за духовні дари, - просіть, щоб мати їх щедро на розбудову Церкви.
13Той, хто говорить мовами, хай молиться, щоб умів пояснити.
14Бо коли молюся мовою, молиться мій дух, а мій розум без плоду.
15Ну і що ж? Помолюся духом - помолюся й розумом; заспіваю духом - заспіваю й розумом.
16Бо коли благословиш духом, то як після твоєї подяки скаже амінь той, що займає місце ненавченої людини? Адже не зрозуміє, що ти говориш?
17Ти добре дякуєш, але інший не розбудовується.
18Дякую Богові, що більше від усіх вас розмовляю мовами.
19Але в Церкві волію п'ять слів моїм розумом сказати, щоб і інших навчити, ніж десятки тисяч слів (незрозумілою) мовою.
20Брати, не будьте дітьми щодо розуму. Будьте дітьми для зла, розумом же ставайте досконалими.
21В законі написано: Чужими мовами й іншими вустами заговорю до цього народу, але й тоді вони мене не послухають, - каже Господь.
22Тож мови є знаком не для вірних, а для невірних; а пророцтво не для невірних, а для вірних!
23Коли зійдеться вся Церква разом і всі заговорять мовами, а ввійдуть туди ненавчені або невірні, то чи не скажуть, що ви біснуєтеся?
24Коли ж усі пророкують, а ввійде якийсь невірний або ненавчений, то його всі розвінчають і всі осудять;
25отже, таємниці його серця виявляться, він упаде додолу, вклониться Богові, заявляючи, що Бог справді є між вами.
26То що ж, брати? Коли сходитеся, кожний [з вас] має псалом, має навчання, має мову, має відкриття, має пояснення; все це хай буде на розбудову.
27Якщо хто говорить мовою, (говоріть) по двох або найбільше по трьох, і то по черзі, а один хай пояснює.
28Якщо ж не буде того, хто пояснює, хай мовчить у Церкві і говорить собі й Богові.
29Пророки ж нехай промовляють по двох або по трьох, а інші хай розсуджують.
30Коли ж іншому, що сидить, буде об'явлення, перший хай замовкне.
31Бо всі можете один по одному пророкувати, аби всі навчалися і всі втішалися.
32І духи пророків коряться пророкам,
33бо Бог не є (Богом) безладдя, але миру.
34Як і по всіх святих Церквах, нехай [ваші] жінки в Церкві мовчать. Бо їм не дозволено говорити, а тільки коритися, як те каже закон.
35Якщо ж хочуть чогось навчитися, хай удома запитують своїх чоловіків, бо непристойно жінці в Церкві говорити.
36Хіба від вас вийшло Боже Слово? Чи прийшло воно до вас одних?
37Якщо хто вважає себе за пророка або за духовного, хай розуміє, що оце пишу я вам; бо то - Господня заповідь.
38Коли хто не розуміє, - хай не розуміє!
39Тому, брати мої, майте ревність пророкувати, та не забороняйте говорити мовами.
40Але все хай відбувається пристойно і статечно.