1Тож благаю вас, браття, милосердям Божим повіддавайте тіла ваші в жертву живу, святу, приємну Богові, як духовне служіння ваше.
2І не пристосовуйтесь до світу цього, але перемініться відновленням розуму вашого, щоб ви пізнали, що є воля Божа добра, приємна і досконала.
3Через дану мені благодать, я кажу кожному з вас: не думайте більше про себе, ніж належить вам думати, але думайте про себе скромно, в міру віри, яку кожному Бог наділив.
4Бо як багато членів в одному тілі маємо, а не всі члени мають однакове діло,
5так і ми: багато нас, але одне тіло в Христі, а окремо ми один одному члени.
6Ми маємо різні дари згідно даної нам благодаті: коли пророцтво — то в міру віри;
7коли служіння — нехай служить; коли учитель — нехай навчає;
8коли втішитель — утішай; хто роздає, роздавай у простоті; начальник, начальствуй зі старанністю; хто милосердствує, милосердствуй з радістю.
9Любов хай буде нелицемірна; відвертайтесь від злого, прихиляйтесь до доброго.
10Будьте братолюбні один до одного з ніжністю; в пошані випереджуйте один одного.
11У старанності не лінуйтеся; палайте духом; служіть Господеві.
12Утішайтесь надією; в скорботах будьте терпеливі; в молитві постійні.
13У потребах святих беріть участь; будьте гостинні до чужинців.
14Благословляйте переслідуючих вас; благословляйте, а не проклинайте.
15Радуйтеся з тими, хто радується, і плачте з тими, хто плаче.
16Будьте однодумні між собою; не величайтеся, але наслідуйте смиренних; не будьте зарозумілі.
17Не відплачуйте нікому злом за зло. Дбайте про добре перед усіма людьми.
18Коли можливо і залежить від вас, будьте в мирі зі всіма людьми.
19Не мстіть за себе, улюблені, але дайте місце гніву Божому. Бо написано: «Мені відомщення, Я відплачу», — говорить Господь.
20Отже, коли ворог твій голодний, — нагодуй його; коли має спрагу, — напій його, бо роблячи так, ти згортаєш палаюче вугілля на голову йому.
21Не будь переможений злом, а перемагай зло добром!