Romans 11
1 Отож питаю: невже Бог відкинув народ Свій? Зовсім ні! І я також ізраїльтянин, з роду Авраама, з коліна Веніяміна.
2 Бог не відкинув народ Свій, який Він наперед знав. Чи ж ви не знаєте, що говорить Писання про Іллю, як він скаржиться Богові на Ізраїля, кажучи:
3 «Господи, повбивали пророків Твоїх і поруйнували жертовники Твої; залишився я один, і душі моєї шукають!?».
4 Що ж говорить йому Божа відповідь? «Я залишив Собі сім тисяч мужів, які не схилили колін перед Ваалом».
5 Так і тепер за обранням благодаті, зберігся останок.
6 Але якщо за благодаттю, то не за діла; інакше благодать не була б уже благодаттю. А коли за діла, то це вже не благодать; інакше діло не є вже ділом.
7 Що ж? Чого Ізраїль ревно шукав, того не одержав, але вибрані одержали, а інші озлобилися,
8 як написано: «Бог дав їм духа не чутливості, очі, щоб не бачили, і вуха, щоб не чули, аж до сьогоднішнього дня».
9 А Давид каже: «Хай буде трапеза їхньою сіткою і тенетами, і петлею на відплату їм;
10 нехай очі їхні потемніють, щоб не бачили, і хребет їхній нехай зігнеться назавжди!»
11 Тож питаю: чи ж вони спіткнулись, щоб упасти? Зовсім ні! Але через їхнє падіння — спасіння язичникам, щоб викликати в них ревність.
12 А коли їхнє падіння є багатством для світу, а занепад їхній — багатство язичникам, то скільки ж більше буде їхня повнота?
13 Говорю вам, язичники, як апостол язичників, я прославляю служіння моє,
14 може якось викличу ревність у рідних моїх по плоті і спасу декого з них.
15 Коли ж відторгнення їх примирення світу, то що буде їхнє прийняття, як не життя із мертвих?
16 Якщо святий первісток, то і тісто; і коли корінь святий, то і гілля.
17 Коли ж деякі вітки відломились, а ти, бувши дикою маслиною, прищепився на їхнє місце і став спільником кореня і соку маслини,
18 то не хвалися перед гіллям, а коли хвалишся, то знай, що не ти підтримуєш корінь, а корінь тебе.
19 Отже, скажеш: «Вітки відломились, щоб я прищепився».
20 Добре. Невірством вони відломились, а ти тримаєшся вірою; не величайся, а бійся.
21 Коли ж Бог не пожалів природних гілок, то гляди, чи пощадить і тебе!
22 Отже, вважай на доброту і суворість Божу: суворість до відпалих, а благість до тебе, коли перебуватимеш у благості, коли ж ні, то ти також будеш відсічений.
23 І вони також, коли не залишаться в невірстві, прищепляться, бо Бог має силу прищепити їх знову.
24 Бо коли ти, відсічений від дикої за природою маслини, прищепився до доброї маслини, то скільки ж більше ті природні прищепляться до своєї маслини?
25 Тому я не хочу, браття, залишити вас у незнанні цієї таємниці, щоб ви не були високої думки про себе, бо засліплення частково сталось Ізраїлеві, поки не увійде повне число язичників.
26 Отже, весь Ізраїль буде спасенний, як написано: «Прийде від Сіону Спаситель, і відверне нечестя від Якова;
27 і це є Мій заповіт їм, коли зніму гріхи їхні».
28 Щодо благовісти, то вони вороги заради вас, а по відношенню вибору, — улюблені Божі заради отців.
29 Дари ж і покликання Божі невідмінні.
30 Як і ви колись противились Богові, а тепер помилувані через непокору їхню;
31 так і вони тепер противляться заради вашого помилування, щоб і самі вони були помилувані.
32 Тому Бог замкнув усіх в непослух, щоб помилувати всіх.
33 О глибино багатства і премудрості і знання Божого! Які незбагненні присуди Його і недосліджені дороги Його!
34 Бо хто пізнав розум Господній? Або хто був дорадником Йому?
35 Або хто дав Йому наперед, щоб Він мав віддати?
36 Все від Нього, через Нього і для Нього! Йому слава навіки. Амінь.