1Нехай кожна душа кориться вищій владі; адже нема влади, яка не від Бога; влади, які існують, встановлені Богом.
2Тому той, хто противиться владі, противиться постанові Божій, а ті, що противляться, — самі викликають на себе осуд.
3Бо володарі не страшні для тих, що чинять добро, а для тих, що чинять зло. Хочеш не боятися влади? Роби добро, і ти будеш мати похвалу від неї;
4бо володар — слуга Божий, тобі на добро. А коли ти чиниш зло, то бійся, тому що він носить меч недаремно, адже він слуга Божий, що карає того, хто робить зло.
5Тому треба коритися не тільки із страху покарання, але й заради совісті.
6Для цього ви платите податки, бо вони, слуги Божі, постійно зайняті цим.
7Тож віддайте всім належне: кому податок — податок, кому мито — мито, кому страх — страх, кому честь — честь.
8Не будьте винні нікому нічого, крім взаємної любові. Хто ж любить іншого, виконав Закон.
9Тому що заповіді: «Не чини перелюбу!», «Не крадь!», «Не вбивай!», «Не свідчи неправдиво!», «Не пожадай!» та всі інші заповіді, містяться в цьому слові: «Люби ближнього твого, як себе самого!»
10Любов не чинить зла ближньому; отже, любов — виконання Закону.
11Так робіть, знаючи час, що вже пора вам пробудитися від сну, адже тепер спасіння ближче до нас, ніж коли ми увірували.
12Ніч минула, а день наблизився; тому відкиньмо вчинки темряви і зодягнімося в зброю світла.
13Як удень, будемо поводитися благопристойно, не в гульні та пияцтві, не в перелюбі та розпусті, не в сварці та заздрощах.
14Але зодягніться в Господа нашого Ісуса Христа, і піклування про тіло не обертайте на похоті.