1Бо Царство Небесне подібне до господаря дому, котрий вийшов рано-вранці найняти робітників у виноградник свій.
2І, домовившись з робітниками по динарію за день, послав їх у виноградник свій.
3Вийшовши близько третьої години, він побачив інших, що стояли на торгу без діла.
4І їм сказав: 'Ідіть і ви у виноградник мій, і що буде належати, дам вам'. Вони пішли.
5І знов він вийшов близько шостої і дев'ятої години, і вчинив так само.
6І коло години одинадцятої він знайшов інших, що стояли без діла, і говорить їм: 'Чого стоїте тут цілий день без діла?'
7Вони кажуть Йому: 'Ніхто не найняв нас'. Він говорить їм: 'Ідіть і ви у виноградник мій, і що буде вам належати, одержите'.
8Коли ж настав вечір, каже господар виноградинка управителеві своєму: 'Поклич робітників і дай їм заробітну плату, почавши з останніх до перших.
9І ті, що працювали з одинадцятої години, одержали по динарію.
10Ті ж, що прийшли першими, думали, що вони одержать більше, але одержали і вони по динарію.
11І, одержавши, вони нарікали на господаря,
12говорячи: 'Ці останні працювали одну годину, і ти зрівняв їх з нами, що перенесли тягар дня і спеку'.
13Він же сказав у відповідь одному з них: 'Друже, я не кривджу тебе; чи не за динарія ти домовився зі мною?
14Візьми своє і йди; я ж хочу і цьому останньому дати, те що й тобі.
15Хіба ж я не вільний у своєму робити те, що хочу? Чи тому заздрісне око твоє, що я є щедрий?'
16Так будуть останні першими, а перші — останніми, бо багато покликаних, а мало вибраних».
17І, йдучи в Єрусалим, Ісус дорогою відкликав дванадцять учнів, і Сказав їм:
18«Ось ми входимо в Єрусалим, і Син Людський виданий буде первосвященикам і книжникам, і засудять Його на смерть;
19і видадуть Його язичникам на наругу, катування і розп'яття, та третього дня Він воскресне».
20Тоді підійшла до Нього мати синів Зеведеєвих з синами своїми, кланяючись і прохаючи чогось у Нього.
21Він же запитав її: «Чого ти хочеш?» Вона відповіла Йому: «Скажи, щоб ці два сини мої сіли в Царстві Твоїм один праворуч, а другий ліворуч Тебе».
22Ісус сказав у відповідь: «Не знаєте, що просите. Чи можете ви пити чашу, яку Я питиму, чи хреститись хрещенням, яким Я хреститимусь?» Вони кажуть Йому: «Можемо!»
23І говорить Ісус їм: «Чашу Мою ви будете пити і хрещенням, яким Я хрещусь, будете хреститись, але дати сісти в Мене праворуч або ліворуч, не залежить від Мене, а кому уготовано Отцем Моїм».
24Почувши це, десять інших учнів, обурилися на двох братів.
25Ісус же, покликавши їх, сказав: «Ви знаєте, що князі народів панують над ними і вельможі володіють ними.
26Але не так має бути між вами: хто хоче бути більшим між вами, нехай буде вам слугою.
27І хто хоче між вами бути першим, нехай буде вам рабом.
28Так і Син Людський не прийшов, щоб Йому служили, а щоб послужити і віддати душу Свою для викуплення багатьох».
29І як вони виходили з Єрихону, багато народу йшло за Ним.
30І ось двоє сліпих, котрі сиділи при дорозі, почувши, що Ісус проходить мимо, почали кричати: «Господи, Сину Давидів, змилуйся над нами!»
31Та народ примушував їх мовчати, а вони ще голосніше почали кричати: «Господи, Сину Давидів, змилуйся над нами!»
32Ісус, зупинившись, покликав їх і запитав: «Чого ви хочете від Мене?»
33Вони говорять Йому: «Господи, щоб відкрились очі наші!»
34Ісус змилосердився, доторкнувся очей їхніх, і в ту ж мить прозріли очі їхні, і вони пішли за Ним.